Лобанова Т.Ю. ГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НЕЗДАТНОСТІ ДО НАВЧАННЯ

Особливу групу когнітивних порушень становить специфічна нездатність до навчання (СНН). В англомовній літературі ці розлади носять спільну назву learning disabilities. У вітчизняній літературі поки немає загальноприйнятого терміна для позначення цієї групи порушень розвитку. Часто їх ототожнюють з поняттям затримки психічного розвитку (ЗПР). Іноді можна зустріти такі позначення, як «труднощі шкільного навчання» або «шкільні труднощі». Зрозуміло, що неуспіх в школі може пояснюватися різними причинами – низькою мотивацією, педагогічною занедбаністю, справжньою розумовою відсталістю, захворюваннями, не пов'язаними з психічною сферою та ін. СНН об'єднує ряд когнітивних розладів, що заважають шкільному навчанню, незважаючи на збережений інтелект. В роботі проводиться короткий аналіз генетичної обумовленості СНН.
Найчастіше спостерігаються труднощі в освоєнні основних шкільних навичок (читання, письма, підрахунку). Кількість дітей, які відчувають серйозні труднощі в навчанні, за оцінками багатьох фахівців, становить близько 20-30%. З них до 20% припадає на частку специфічних порушень читання, лічби, письма. Це означає, що в кожному класі приблизно чверть дітей стикаються з труднощами при вивченні стандартної освітньої програми, причому основною причиною цього є специфічні порушення розвитку, а не погана старанність. На жаль, нерозуміння цього з боку вчителів і батьків веде до зниження самооцінки у таких дітей і часто є причиною шкільної дезадаптації і відхилень у поведінці. Якщо врахувати, що кількість дітей з СНН у всьому світі має тенденцію до збільшення, стає зрозумілим, що проблема ранньої діагностики і корекції СНН стоїть надзвичайно гостро.
Серед різних когнітивних порушень, що призводять до труднощів шкільного навчання, найбільш вивченою є дислексія (порушення здатності до читання - reading disability). Дислексія, або вроджена «словесна сліпота», була вперше описана в середині 1890-х рр. Головним симптомом дислексії є неможливість освоїти читання, незважаючи на збережений інтелект, відсутність порушень зору і слуху або травм головного мозку. Характерними симптомами дислексії є нездатність розчленовувати слово на фонеми і нездатність швидко називати прості зорові стимули (предмети, кольори, букви, цифри). У дислексіків також часто зустрічаються слабкі, але помітні порушення зорового і слухового сприйняття і деякі проблеми з координацією. Припускають, що причиною дислексії є специфічні порушення в клітинах головного мозку. Ще на початку ХХ ст. було помічено, що випадки дислексії носять родинний характер. На жаль, слід констатувати, що єдиних психометричних критеріїв дислексії поки не існує.
Незважаючи на відсутність загальноприйнятих критеріїв дислексії, на даний момент абсолютно очевидно, що для генетичних досліджень дислексія повинна розглядатися як складна мультифакторіальна ознака з пороговим ефектом. Навряд чи такий складний фенотип визначається єдиним геном з відомою функцією, хоча це не можна вважати вирішальним аргументом на користь мультифакторіальної природи дислексії.
Близнюкові та родинні дослідження вказують на роль спадковості в розвитку дислексії. Перша спроба пов'язати успадкування дислексії з конкретною хромосомою була зроблена в 1983 р. За допомогою аналізу зчеплення вдалося показати, що можливою зоною локалізації дислексії є центромерна ділянка 15 хромосоми. У зв'язку з розвитком нових технологій пошуки локусів, відповідальних за цей дефект, останнім часом ведуться досить інтенсивно. Показано зв'язок дислексії з 6 хромосомою, також виявлено зчеплення з ділянками 2, 3 і 18 хромосом.
Ідентифікація генетичних механізмів, відповідальних за розвиток порушення читання і інших мовних процесів, буде сприяти з'ясуванню природи порушення і на інших рівнях (фізіологічному, нейропсихологічному). Все це призведе до кращого розуміння природи дислексії і дасть можливість для розвитку методів ранньої діагностики і корекції порушення.
Список використаної літератури
1. Конспект лекцій з дисципліни «Психогенетика». URL: http://psychology.univer.kharkov.ua/news2021/NMKDPT/Frolova/NMK_Psychogenetica/UK.pdf (дата звернення 19.01.2021).

Надзвичайно важлива і актуальна тема. Скажіть, будь ласка, чи є у Вас досвід роботи з такими дітьми? Можливо у Вашій школі впроваджуються спеціальні заходи з навчання дітей з СПП. Дякую.

На мою думку ця стаття досить поверхово описує проблему, окрім дислексії більше не про що не сказано!

У Вас цікава думка, дякуємо. Звертаю Вашу увагу, що це не стаття, а тези доповіді, об`єм яких не дозволяє широко розкрити проблему. Актуальність щодо вибору даного захворювання в тезах розкрита. Ми обовязково врахуємо Вашу думку у своїх подальших дослідженнях.