Лисенко В.І. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ВОДОПЛАВНИХ ПТАХІВ У АЗОВО-ЧЕРНОМОРСЬКОМУ МІГРАЦІЙНОМУ КОРИДОРІ

Анотація: полювання на гусеподібних птахів складає сукупність факторів, які комплексно впливають на їх чисельність, розподіл по життєвій арені, відтворенні та міграціях.Тому моніторинг за станом чисельності, визначення впливу різних чинників, особливо кормових та захисних на гусеподібних дозволяє прогнозувати динаміку чисельності та зміни ареалів.Запропоновано ряд дій по оптимізації використання ресурсів гусеподібних для Азово-Чорноморського узбережжя України.
Ключові слова:гусеподібні птахи, полювання, фактори середовища, зміни в екосистемах, заходи по оптимізації використання та збереження гусеподібних птахів
Annotation:hunting for Anseriformes is a set of factors that have a complex effect on their numbers, distribution over the life arena, reproduction and migration. Therefore monitoring the state of abundance, determining the influence of various factors, especially fodder and protective ones on anseriformes makes it possible to predict the dynamics of abundance and changes in habitats. A number of actions including international ones are proposed to optimize the use of Anseriformes resources for the Azov-Black Sea coast of Ukraine.
Key words: anseriformes, hunting, environmental factors, changes in ecosystems, measures, optimization of use, conservation of Anseriformes birds.

В останні роки чисельність гусей значно скоротилася, у порівнянні, як це було 70 років тому, коли нараховувалась величезна кількість мисливців-спортсменів. Так, приміром, у країнах Європи (на 1927 рік – 1390700 осіб) кожен мисливець добував приблизно 1500 особин гусеподібних, з нихпонад 40 % становили гуси. Аналогічні дані можна навести і по півночі нашої країни, де на додаток до цього ще йшов збір яєць і видобуток птахів на "линяннях". У багатьох наукових роботах констатується факт катастрофічного зменшення чисельності ряду видів, але практично відсутні пропозиції по оптимізації використання та збереженню більшості видів[2,4,5,9]. Тому виявлення причин такого скорочення та розробка стратегії використання ресурсів на території Азово-Чорноморського узбережжя є важливою проблемою, якій присвячено нашу роботу.
Представники ряду Anseriformes — гуси та качки — традиційні об`єкти полювання практично у всьому світі. Гусеподібні – найбільш рухливі елементи екологічних систем. Важливою їх особливістю є властивість пов`язування наземних та водних біогеоценозів, часто віддалених на тисячі кілометрів.
Вивчення антиоксидантних систем різних видів гусеподібних виявило причину їх високої екологічної пластичності, що дуже важливо в умовах значного антропогенного впливу на природне середовище, в тому числі на водні екосистеми [7].
На жаль, деякі види знаходяться у скрутному становищі і полювання на них заборонено. Понад 50 видів гусеподібних занесено у національні та Міжнародну Червону книгу, Європейський Червоний список. В Червоній книзі України зараз знаходиться 11 видів гусеподібних, що зустрічаються на території нашої країни[9].
Важливим напрямом для збереження видів є проведення моніторингових досліджень. З метою забезпеченнязбору, обробки, збереження та аналізуінформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні створено систему державного моніторингунавколишнього природного середовища. Спостереження за його станом здійснюється також підприємствами, установами та громадськими організаціями, в тому числі і мисливськими. Результати моніторингових досліджень за станом водно-болотяних угідь є основою для подальших дій щодо користування ресурсами гусеподібних.
Взагалі полювання на птахів проводиться переважно на водоплавних, в тому числі на качок та гусей. Це відбувається завдяки технологічній простоті та великій доступності. Але насправді полювання є комплексом факторів: вилучення частини популяцій видів, на які відбувається полювання; фактор турбування завдяки перебуванню мисливців в угіддях; загибель досить значної кількості черней та крохалів у рибальських знаряддях.Тому водоплавні птахи відчувають найбільший антропогенний прес.Полювання проходить протягом досить довгого сезону(майже 5,5 місяців щорічно).
Нами попередньо було підраховано, що кожного року у Східному Сиваші на акваторії між м.Генічеськ та с. Стрілкове гине біля 1250 особин гоголя, чубатої та червоноголової черней та 130 -150 особин переважно довгоносого крохаля. На жаль, ці відомості мають приватний характер і не зареєстровані в екологічних установах.
Значний негативний вплив фактору турбування практично у всі сезони року, але найгірше – під час насиджування кладок. Азово-Чорноморське узбережжя – зона відпочинку на самому узбережжі, тому з травня і до середини вересня тут знаходиться велика кількість відпочивальників, які не розуміють і не знають, що негативно впливають своєю присутністю на розмноження птахів.За нашими спостереженнями навіть,перебування неподалік від гнізда людей-відпочивальників протягом понад 30 хвилин призводить до загибелі кладки[3].
Гострі та хронічні отруєння гербіцидами, дефоліантами, важкими металами негативно впливають на види гусеподібних, що харчуються на ланах. В Асканії Новій практично кожного року реєструються випадки гострих отруєнь гусей. Вважаю, що поступове зменшення плодючості крижня на ставках Асканії Нової – це теж наслідки хронічного отруєння птахів на кормових ланах за межами заповідника.
Велике значення для ряду видів мають зміни в сільськогосподарському виробництві. В Х1Х ст. це було виявлено на узбережжі Каспію: перехід на сільськогосподарські культури, залишки яких непридатні як корми, призвело навіть до змін міграційних шляхів[1,2,5].
Зараз зменшення площ під озиминою та практично зникнення кукурудзи у Приазов`ї та Криму обумовило значне скорочення чисельності зимуючих гусей[5]. Вважаємо,що це ж призвело до значного скорочення чисельності сірої гуски Орельсько-Самарської популяції, для яких пожнивні залишки кукурудзи були основним кормом в осіннє-зимовий період[4,6]. Нами виявлено, що масові показники добутих птахів протягом всього сезону полювання при практично незмінних розмірних у відповідних вікових групах менші на 12 – 16%, а вгодованість за 5 бальною шкалою не перевищує 3 навіть у пізньо-осінній періоду порівнянні з 80-ми р.р., коли кукурудза складала до 20% посівних площ[4].
Вплив кормових та захисних умов на популяції гусеподібних зараз є провідними. В залежності від ступеню впливу спочатку відбувається перерозподіл птахів по узбережжю, а потім взагалі зникнення окремих видів.
Кліматичні цикли мають велике значення для функціонування Азово-Чорноморського міграційного шляху.При підвищенні рівня Каспійського моря основна частина мігрантів, що гніздують в Західному Сибіру та дельті ВолгиРФ, у Казахстані та територіях, прилеглих до головних водних артерій Середньої Азії, залишаються зимувати на Каспії, і завдяки цьому чисельність мігрантів в Азово-Чорноморському коридорі зменшується у сотні і навіть тисячі разів[8].
При зниженні рівня Каспію відбувається зворотній процес – основна маса мігрантів переміщується на захід – спочатку на Азово-Чорноморське узбережжя, а при зниженні температури – далі в Західну Європу[2,5]. Такий цикл добре простежується протягом ХХ – початку ХХІ століть.
Нами запропоновано шляхи оптимізації використання ресурсів гусеподібних для умов України.
Головні умови при розробці стратегії використання ВБУ – комплексність та компромісність. Не треба виділяти тільки деякі, можливо з точки зору орнітолога, найважливішісторони використання ВБУ. В сучасному світі посилюється вплив місцевих громад в охороні та використанні відновлювальних природних ресурсів, тому відшукування економічних та соціальних компромісів – перспективний шлях для розробки стратегії використання ВБУ та ресурсів гусеподібних, як їх складової.
Вважаємо, що першочерговим є підвищення освітнього рівня мисливців та працівників мисливських господарств.
Важливою складовою є встановлення та правильне використання квоти на відстріл птахів. Існуючі регламентації у вигляді денної норми відстрілу практично не працюють.В такому випадку результат невідомий, тому що залежить від багатьох факторів: кількості мисливців, частоти їх знаходження в господарстві, погодних умов, ефективності контролю за використанням норм відстрілу, чисельності птахів на водоймі.
Введення квот на відстріл дозволить вилучати розрахункову частину популяцій мисливських видів незалежно від раніше перерахованих факторів.. Суттєвим стає можливість мисливського господарства маневрувати обсягом відстрілу в різні періоди мисливського сезону, що дозволить зменшити прес на малочисельні місцеві популяції, а також спростить контроль за вилученням(в кожній відстрільній картці буде вказано можливе вилучення).
Координацію заходів та моніторинг за станом ресурсів птахів повинна проводити спеціальна «служба дичини», фінансування якої повинноздійснюватись різними шляхами. Крім надходжень з державного бюджету, вона повинна фінансуватись відрахуваннями користувачів мисливських угідь, для котрих служба дичини визначає розмір квот на поточний сезон, складає прогнози динаміки чисельності основних мисливських видів, пропонує оптимальні строки та методи полювання, розробляє методичні посібники з біотехнії, новацій з питань технологій полювання та зонування прибережних територій та акваторій ВБУ.
Важливе значення в останні роки набуває розробка та реалізація міжнародних заходів з оптимізації використання водоплавних птахів, що обумовлено розумінням того, що ці ресурси можна успішно та довгостроково використовувати тільки сумісними зусиллями країн, на території яких знаходяться різні частини життєвих арен птахів, девони перебувають в різні сезони року. Існує багато прикладів, що зусиллями однієї країни реалізувати програми оптимізації використання ресурсів перельотних птахів практично неможливо.
Більшість видів гусеподібних, що перебувають під час сезону полювання на території України, розмножуються за її кордонами в Російській Федерації, Білорусі, Казахстані, а зимують у Західній Європі.Така ситуація зобов`язує Україну координувати свої дії з іншими країнами (наприклад, сумісно на паритетних умовах визначати розміри квот на вилучення, розробляти програми управління ресурсами) та вести моніторингові роботи.

Список використаних джерел:
1. Виноградов В.В. Биологические ресурсы водноболотных охотничьих угодий Мильской степи, их производительность и перспективы хозяйственного использования. Москва: Лесная пром-сть, 1967. -144 с.
2. Лысенко В.И. Краснозобая казарка на Украине. Вестник зоологии, 1983,№3С.28-34.
3. Лысенко В.И. Фауна Украины. Т. 5 Птицы. Выпуск 3.Гусеобразные. Наукова думка, К. 1991, 208 с.
4. Лысенко В.И.Современный статус серого гуся в Украине. Тез. конф.”Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”, Кривий Ріг, 2001. С.105-106.
5. Лысенко В.И.Зимовки и особенности использования ресурсов арктических гусей в Азово-Черноморском регионе. Вопросы охотоведения. М. 2004, т. 1, вып. 1. С. 48-52.
6. Lysenko V. Aboutstatus of Anseranserin Ukraine. Annual Meeting of the goose specialist group.Odessa, Ukraine, 2004, Р. 134.
7. ЛисенкоВ.І., Малько С.В. Методи оцінки потенційних адаптаційних можливостей деяких гусеподібних України. Актуальні питання біології,екології та хімії, електронне наукове видання, 2009 р. №2.
8. Лисенко В.І Кліматичні цикли та їх вплив на сучасну динаміку ареалів тварин. I Internationa lScientific and Practical Conference Toronto, Canada 1-3 October 2020 C. 416-422.
9. Червона книга України. Тваринний світ./ під заг. ред. чл.-кор. НАНУІ. А. Акімова. Київ., вид. «Глобал консалтинг». 2009, 600 с

На вашу думку, що надалі відбуватиметься із чисельністю гусеподібних на території України? Чи можна щось спрогнозувати?