Теліус Н.М. ОСТЕОХОНДРОЗ. ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Остеохондроз (от др.-греч. ὀστέον — кістка и χόνδρος — хрящ) — дегенеративно-дистрофічне ураження суглобових хрящів незапального характеру.
Основними причини є наступні:
● Генетична спадковість;
● Гормональні порушення;
● Вроджені аномалії розвитку хребта (як поштовх для розвитку у подальшому остеохондрозу);
● Інші захворювання організму (дитячий церебральний параліч, поліомієліт, ревматоїдний артрит);
● Малорухомий, сидячий спосіб життя та роботи (водії, касири, оператори, офісні працівники);
● Навпаки, у людей важкої фізичної праці та тих, що постійно перебувають на ногах (шахтарі, сталевари, спортсмени, вчителі, лікарі, фармацевти);
● Вікові зміни організму [2].
Чотири стадії розвитку остеохондрозу:
1. Перша: головний симптом остеохондрозу на цій стадії - нестабільність, що виявляється в початкових порушеннях хребетних дисків. Відчуття нездужання і дискомфорту.
2. Друга: основною ознакою другої стадії остеохондрозу є протрузія дисків. Починається руйнація фіброзного кільця, зменшуються щілини між хребцями, можливі защемлення нервових закінчень з больовими синдромами.
3. Третя: на ційстадії остеохондрозу відбувається руйнування кільця з появою міжхребцевих гриж. Третя стадія характеризується істотною деформацією хребта.
4. Четверта: остання і найважча стадія остеохондрозу. Стає важко пересуватися. Будь-які рухи призводять до гострого болю. Періодично наступають поліпшення стану, і біль стихає, але це явно свідчить про утворення кісткових розростань. Вони з'єднують хребці, обмежуючиможливість рухатися і приводячи до інвалідності
Головним завданням реабілітації є:
а) функціональне відновлення (повне або компенсаційне при недостатньому відновленні);
б) пристосування до повсякденного життя і праці;
в) залучення до трудового процесу;
г) диспансерний нагляд за реабілітованими.
На першому етапі дослідження здійснювався аналіз науково-методичної літератури, методик лікувальної гімнастики, визначалися методи контролю її ефективності.
На другому етапі проводилось клінічне дослідження хворих на базі ТОВ «Евроспайн-Дніпро».
На третьому етапі проведена статистична обробка даних первинного та повторного досліджень, проаналізовані отримані результати, сформульовані висновки та проведено остаточне оформлення роботи.
Метод клінічного спостереження, що включав: визначення клінічних, антропометричних показників хворих, функціонального стану хребта та силової витривалості м’язів спини та черевного пресу та методи математичної статистики.
Опитувальник SF-36 забезпечує кількісне визначення якості життя по вищезазначеним шкалам. При цьому показники в змозі коливатись від 0 до 100 балів. Чим вище значенн япоказника, тим краща оцінка по обраній шкалі.
Тест Шобера проводився нами для визначення рухливості хребта в поперековому відділі в саггитальній площині, при нахилі вперед - згинання хребта за методикою, запропонованою М. Вейссом.
Розгинання хребта по М.Вейссу і А.Зембатому, вимірювали наступним чином: спочатку визначали відстань від VII шийного хребця до початку між'ягодичної складки в положенні хворого стоячи і при можливо великому прогинанні тулуба назад.
Тест «пальці - підлога» також служить для характеристики загальної рухливості хребта і тазостегнових суглобів в сагітальній та фронтальній площині (нахили вперед і в сторони). М. Вейсс і А. Зембатий (1986), пропонують при нахилах тулуба вперед і в сторони (вправо і вліво) вимірювати відстань від кінчика III пальця руки до підлоги. Зменшення цієї відстані при повторному дослідженні вказує на збільшення рухливості хребта в даних напрямках [1].
Рекомендації при виявлені відхилень від норми: масаж, дозован іфізичні вправи, дихальна гімнастика, призначення по збалансованому харчуванню та поступовим виробленням певного стереотипу рухів.
Таким чином, при виконані рекомендацій протягом одного місяця доведено, що діагностика і підбір вправ було призначено вірно, що сприяє зниженню больового синдрому, маси тіла, відновленню функціонального стану хребта і силової витривалості м’язів.

Список використаних джерел:
1. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Остеохондроз позвоночника (диагностика, лечение, профилактика). Москва: МЕДпресс-информ, 2008. 272 с.
2. Лукачер, Г.Я. Неврологические проявления остеохондроза позвоночника. Москва: Мир, 2017. 240 c