Шуліка О.М. МИСЛИВСЬКІ РЕСУРСИ ГОСПОДАРСТВА «САПСАН 2019» ТА ЇХ ОПТИМАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Одним з найважливіших завдань ведення мисливського господарства є максимальне використання продуктивності мисливських угідь і доведення чисельності мисливських тварин до оптимальної господарсько-допустимої щільності, при якій тварини не завдають істотних збитків лісовому та сільському господарствам[1].
Мисливське господарство громадської організації «САПСАН – 2019»розміщене впівденно-східній частині Полтавської області на території Кобеляцького адміністративного району.Територія мисливського господарства відзначається середньою лісистістю, що складає 13,4 % його території. Ліси в зоні діяльності господарства розташовані серед сільськогосподарських підприємств, що входять до складу МГ і представлені невеликими ділянками. Найбільшу площу в господарстві (7117,5 га.) складають орні землі. Значно менше в господарстві луків – 875,53 га. Ще менша площа боліт – 67,54 га[2]. Різноманіття угідь дозволяє вважати на високі можливості відтворення мисливських тварин та успішну роботу мисливського господарства, тому що угіддя цілком сприятливi для козулі, кабана, зайця-русака, горлицi звичайної, сiрої куріпки, фазана та перепiлки.
Сучасна мисливська фауна зазнала незначних втрат внаслiдок змiни умов iснування тварин, якi спричинило, насамперед, розорювання земель та їх замiна на агросистеми. Негативний вплив полювання на фаунiстичний склад був значно меншим. Мисливські господарства, завдяки біотехнічним заходам (переселення, розведення з подальшим розселенням, охорона), вжитими мисливцями Полтавської області, вдалося вiдновити угрупування кабана, козулi та створити угруповання тварин, якi нiколи в краї не існували (ондатра, єнотоподібний собака, фазан). Незважаючи на значний список мисливських тварин, на даний час основними мисливськими видами регiону є лише заєць та лисиця, хоча iснує також лiцензiйне полювання на куницю, кабана та козулю.
З метою збагачення фауни мисливських тварин Полтавської області у 2008 році було розселено 6 кабанів, в 2009 році - 6 кабанів, в 2010 році – 6 кабанів, в 2011 році було розселено 17 кабанів та 20 качок, в 2012 році – 12 кабанів, 420 фазанів та 135 качок.
На територіїмисливского господарства «САПСАН – 2019» значний негативний вплив на мисливську фауну спричиняють здичавілі кішки та собаки, які разом з вовками, лисицями та єнотоподібними собаками, окрім вилучення значної кількості інших диких тварин, сприяють циркуляції рабічного вірусу та поширенню захворюваності диких тварин на сказ.
Неконтрольоване зростання чисельності граків та сірих воронтеж негативно відображається на розмноженні пернатої дичини.Відсутність спеціального фонду преміювання або фінансового заохочення мисливців до тривалих пошуків та вилучення хижаків не дає можливості стимулювати діяльність нечисленних ентузіастів на вилучення хижих ссавців і ворон.
Результати роботи мисливського господарства багато в чому залежать від впливу сільськогосподарського виробництва та браконьєрства на тварин. Значне збільшення площ під соняшником, який зараз є економічно найбільш прибутковою культурою, майже повна ліквідація посівів багаторічних трав, скорочення площі під кукурудзою та соргом значно погіршили умови мешкання зайця-русака, копитних, диких гусей та качок, а також деяких інших тварин[2].
Аналізуючи сучасний стан поголів`я диких тварин, які мешкають в угіддях мисливського господарства (рис. 1), треба зауважити, що фактична чисельність тварин за даними на 2019 р. близька до розрахункових показників. Чисельність кабана завдяки епізоотії африканської чуми свиней стрімко впала з кінця 2018 року і, незважаючи на зусилля працівників мисливського господарства, взагалі кабан відсутній.

Рис. 1. Співвідношення чисельності основних видів мисливської фауни
Більшість мисливських тварин, які мешкають на території господарства, здатні до дуже значного відтворення, оскільки відзначаються доволі високою плодючістю і стійкістю до впливу природних чинників. Особливо це стосується зайця-русака та куріпки, угруповання яких у лісостеповій зоні здатні до дуже значних коливань за роками.
Доцільнозосередитисьнадбайливомувідношеннідовикористанняресурсівфaзанаіпровестикількавипусківцьогоптаханатериторіївідтворювальнихділянок, що дасть змогу оновити його поголів`я [2].
З метою більш повного використання ресурсів і отримання надходжень, найбільш важливим завданням мисливського господарства слід вважати досягнення основними видами мисливської фауни оптимальної чисельності і дотримання ведення господарстваз урахуванням сезонних і кількісних змін видового складу мисливської дичини у зв`язку з міграцією та дотриманням чинного законодавства України.
Список використаних джерел:
1.Настанова з упорядкування мисливських угідь. Державний комітет лісового господарства України. К. 2002. 113 с.
2.Проект організації та розвитку мисливського господарства громадської організації «Сапсан – 2019» Полтавської області. Рукопис. 2019. 83 с

Чи залучались додаткові інвестиції до розвитку даного мисливського господарства?