Федорак С.С., Потапов О.В. ФАУНІСТИЧНІ НАСЛІДКИ ЗВЕДЕННЯ ВЕС ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Вітроенергетика є одним із напрямків альтернативної енергетики - галузі, яка заснована на використанні відновних джерел енергії, а не викопного палива: вітрової, сонячної, геотермальної, біогазу та ін. Із цього випливає, що розвиток вітрової енергетики має зменшити кількість викидів в атмосферу та зменшити частку підприємств, які працюють на викопному паливі.
Не зважаючи на відсутність негативного впливу на атмосферу, вітроенергетика не є повністю дружньою до довкілля за тих обставин, за яких вона існує в Україні. Це не привід повністю відмовлятися від неї, але привід - переглянути її стандарти, зробивши ВЕС більш безпечними для навколишнього середовища. Особливий вплив зведення і експлуатація ВЕС чинить на фауністичні комплекси. Представники фауни, які найбільш відчувають вплив ВЕС і стан яких оцінюється на різних етапах зведення та експлуатації вітрових електростанцій, це: птахи (орнітофауна); ссавці (зазвичай кажани – хіроптерофауна); комахи (ентомофауна); земноводні і плазуни (батрахогерпетофауна). В роботі наводиться оцінка наслідків ВЕС на дану фауну та деякі коментарі щодо убезпечення роботи ВЕС.
Наслідком можуть бути тимчасові або постійні впливи, різні за радіусом дії, а також кумулятивний ефект від сукупності різноманітних впливів. Припинення роботи та демонтаж вітроелектростанції після закінчення терміну її експлуатації призведе до порушень, аналогічних до тих, що відбуваються під час будівництва ВЕС. Особливо вагомими наслідки можуть бути для об’єктів природно-заповідного фонду та міжнародних природоохоронних територій. Також можуть мати вплив і на рекреаційний потенціал території, зменшуючи туристичну та рекреаційну привабливість, та обмежуючи розвиток туристичної інфраструктури в околицях ВЕС.
Безпосередньо фауністичні наслідки можуть бути наступні. Зіткнення птахів та кажанів з різними частинами вітрової турбіни або з іншими структурними елементами ВЕС, їх травмування та загибель. Рівень ризику залежить від місця розташування ВЕС, природних умов та наявних видів птахів та кажанів. Найвищий ризик мають зіткнення рідкісних та зникаючих видів тварин з довгим періодом життя та низькими репродуктивними показниками. Загибель від зіткнення, травми, зокрема баротравми через швидке зниження тиску повітря біля рухомих лопатей, та смертельні випадки залежать від розташування ВЕС на шляхах пересування птахів, поблизу водно-болотних угідь, місць відпочинку, годівлі, розмноження. Птахи на міграційних і зимових скупченнях можуть постійно курсувати між кормовими угіддями та поміж водоймами, знову і знову наражаючись на небезпеку. Піки смертності можуть залежати від сезону року, наприклад під час осінньої та весняної міграцій, висоти польоту видів, типу польоту, поведінки, погодних умов, топографії, масштабів та конструкції вітроенергетичних установок (ВЕУ).
З метою попередження цих наслідків потрібно уникати ключових середовищ існування птахів та кажанів, їхніх міграційних шляхів, враховувати погодні умови та топографію місцевості, уникати місць на вершинах пагорбів, де підйомні вітрові умови можуть призвести до зіткнення з ВЕУ, враховувати особливості ландшафтів, проводити попередні дослідження. До прикладу, основною зоною концентрації міграційних і зимувальних мас птахів в Україні є Азово-Чорноморське узбережжя, однак саме тут зводять та проектують нові ВЕС, що призводить до загибелі птахів.
Бар'єрний ефект - ВЕС з великою кількістю установок можуть призвести до порушення зв’язку між місцями годівлі, відпочинку та розмноження, змусити птахів або кажанів змінювати напрямок руху, зокрема під час міграцій, так і під час перельотів на місцевості. Птахи можуть облітати ВЕС на різних відстанях. Що з одного боку допомагає їм уникнути травмування та загибелі, а з іншого збільшує витрати енергії та часу, що впливатиме на фізичний стан, виживання та репродуктивну здатність. Аналогічний вплив ВЕС можуть мати і на інші види тварин.
Деградація та втрата середовища існування. Залежно від проекту ВЕС та запланованого місця розташування потрібно враховувати природні фактори, оцінювати можливі наслідки втручання в гідрологічні та геоморфологічні процеси, стійкість екосистем до антропогенних впливів. Будівництво інфраструктурних об’єктів ВЕС на природних територіях призводить до фрагментації середовищ існування видів рослин і тварин. Залежно від екологічних характеристик деяких видів це може призвести до утворення "острівних” популяцій, які швидко деградують та зникають.
За для убезпечення роботи ВЕС. Зведення вітрових електростанцій має здійснюватися поза межами природоохоронних територій, охоронюваних оселищ та поза межами міграційних шляхів кажанів та птахів й ключових середовищ їхнього існування. З урахуванням природоохоронних територій та шляхів міграцій мають бути розроблені "Карти чутливості дикої природи” ("Wildlife sensitivity maps”) до функціонування ВЕС.
Ймовірність накладання факторів впливу, їхній постійний, тимчасовий та кумулятивний характер мають обов’язково бути частиною оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Перед зведенням вітрових електростанцій мають бути проведені ретельні дослідження впливів на природні комплекси та всі їхні компоненти. Якщо в регіоні вже наявні функціонуючі ВЕС або інші господарські комплекси, має бути оцінений їхній сукупний вплив на природні комплекси та міграційні шляхи, ймовірність виникнення бар’єрного ефекту.
Потенційні наслідки будівництва ВЕС мають розглядатися в кожному конкретному випадку окремо та незалежно. Оскільки типи та ступінь впливів залежать від цілої низки факторів, унікальних для кожної території, в жодному випадку не можна результати одного дослідження екстраполювати на інші території. Дослідження має проводитися щоразу нове для кожного нового проекту зведення ВЕС.
Однак в Україні розвиток альтернативної енергетики рухається іншим шляхом, - за рахунок будівництва великих комерційних електростанцій, що генерують енергію з використанням «відновних» технологій та розподіляючи загальну потужність на багато генеруючих установок. Інтерес інвесторів у спорудженні таких електростанцій полягає в отриманні прибутку від продажу енергії, покладаючись на механізм «зеленого тарифу», який гарантує підприємцю купівлю державою виробленої ним «зеленої» енергії за відчутно вищими цінами, ніж вартість електроенергії для населення.

Список використаних джерел:
1. Чи безпечні ВЕС для дикої природи. Аналітична записка. Екологія право людина. Київ, 2019. 26 с. URL: http://epl.org.ua/eco-analytics/chy-bezpechni-ves-dlya-dykoyi-pryrody/ (дата звернення 25.12.2020)

Чи є дослідження стосовно впливу ВЕС на здоров'я людини, оскільки значна кількість вітрових установок та на території Запорізької області встановлені в межах населених пунктів?