Тулупов О.В. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Херсонська область має суттєвий водний фонд загальною площею понад 2,6 млн. га, до складу якого належать: північно-західна частина Чорного моря з лиманами та затоками, частина затоки Сиваш Азовського моря, частина Дніпровсько-Бузького лиману, нижня частина Каховського водосховища, заплавна система пониззя Дніпра, водойми місцевого значення в межах Херсонської області. За даними інвентаризації земельних ділянок, зайнятих водними об’єктами місцевого значення, їх загальна площа на території області становить 233,2 тис. га.
Розвиток рибного господарства є необхідною складовою забезпечення продовольчої безпеки країни, задоволення фізіологічних потреб населення в цінному продукті харчування – рибі та продукції з неї. В роботі надається оцінка сучасного стану рибного господарства Херсонської області та рекомендовані напрямки розвитку рибного господарства.
Динаміка промислових уловів водних біоресурсів у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі має загальну тенденцію до зниження. Зниження в останні роки уловів відбулося в основному за такими видами риб, як тюлька (65,7%) і товстолобик (32,3%). При цьому вилов аборигенних частикових риб набув тенденції до зростання, здебільшого за рахунок сріблястого карася, на частку якого припало 62,5% загального приросту уловів. Достовірне збільшення вилову відмічається за такими видами риби, як лящ (12,4% загального приросту) і тарань (10,2%). За даними промислової статистики було зафіксовано 22 види риб. Основу уловів складали тюлька (62,2%) та сріблястий карась (21,4%), на частку категорії «цінні промислові види» припадало 7,3% загального вилову.
Одним з пріоритетів розвитку рибного господарства є легалізація ринків збуту продуктів лову риби та інших водних біоресурсів і харчової продукції з них. В області мають місце випадки недостовірності обліку водних біоресурсів, а також несанкціоноване рибальство (браконьєрство). У зв’язку з цим одним із першочергових завдань визначено виведення торгівлі рибою та іншими водними біоресурсами, виготовленою з них харчовою продукцією «із тіні» шляхом створення в області оптових ринків торгівлі сільгосппродукцією, у тому числі рибою, та організації фірмової торгівлі. Це дасть можливість отримати додаткові надходження до місцевих бюджетів усіх рівнів, впорядкувати реалізацію харчової продукції з риби підприємствами переробної промисловості.
Результати проведеної інвентаризації свідчать про те, що істотну частину водойм області складають річки, штучні водостоки (канали, колектори, канави, озера), які за своїми гідрологічними особливостями є малоперспективними для інтенсифікованої аквакультури. Ці водойми можуть і повинні використовуватися для потреб рекреації, тобто аматорського рибальства, отримання з них істотної рибопродукції малоперспективне. Риба в таких водоймах відіграє виключно роль заохочення, що орієнтує на створення специфічних іхтіоценозів з невисокими продукційними характеристиками. Найбільш прийнятними для промислового виробництва риби залишаються штучні водойми (малі водосховища) та стави. У разі повноцінного їх використання шляхом надання в оренду суб’єктам господарювання для провадження рибогосподарської діяльності виробництво рибопродукції в області збільшиться на 23,2 тис. т, зокрема за рахунок вирощування коропа та рослиноїдних видів риб.
Херсонська область розташована у степовій зоні рибництва, що є сприятливим для запровадження так званої тепловодної аквакультури. Гідрохімічні показники переважної більшості відкритих водойм мають сприятливі умови для рибницьких коропових господарств. Дещо підвищена мінералізація води в окремих водоймах степової зони не виключає їх з ряду перспективних, а орієнтує на пошук нових об’єктів рибництва, спроможних забезпечувати продукцію у відповідних умовах. Однак при рибогосподарській експлуатації водойм необхідно забезпечити збереження якості води в межах вимог основного водокористувача та оптимальне функціонування штучних біоценозів з відносно обмеженим видовим складом іхтіофауни для максимально можливого використання природних кормових ресурсів, зокрема первинної ланки трофічного ланцюга.
Кризовий стан рибного господарства області викликаний такими проблемами: недостатній рівень державної підтримки галузі рибного господарства; слабка матеріально-технічна база значної кількості користувачів водних біоресурсів; недостатнє впровадження високоефективних новітніх технологій переробки рибної сировини; наявність незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства; складний механізм адміністрування податків та зборів для суб’єктів аквакультури; слабка внутрішньоекономічна активність адміністративної складової галузі, незабезпеченість її висококваліфікованими фахівцями зі спеціалізованих напрямів державного управління та менеджменту; недостатнє відтворення запасів водних біоресурсів, їх виснаження у попередні роки; відсутність сучасних біотехнологій у діяльності галузевих підприємств; відсутність забезпечення рибних господарств якісними комбікормами; зменшення кількості та погіршення екологічного стану наявних нерестовищ, забруднення води; відсутність ефективної інфраструктури ринку продукції рибного господарства та сучасного механізму управління інфраструктурними проектами і функціонування оптового ринку продукції аквакультури; відсутність племінної бази для вдосконалення якості об’єктів аквакультури.
У зв’язку з відсутністю належного фінансування з 2012 по 2019 рік зазначені проблеми практично не розв’язувалися. З метою поліпшення ситуації з розвитком рибного господарства в області було розроблено Програму розвитку рибного господарства в Херсонській області на 2020 – 2022 роки. Програма сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки області та дозволить збільшити обсяги продукції з високою доданою вартістю, розширити ринки збуту продукції місцевих товаровиробників, залучити в економіку регіону інвестиційні ресурси, збільшити обсяги податкових надходжень до бюджету, створити нові робочі місця.

Якиі види прісноводних риб є основними промисловими на території області?