Теледеков Д.В., Федоров М.М. ГІДРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА СТАН ГІДРОБІОЦЕНОЗІВ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гідробіологічні показники дають змогу оцінити якість води за видовим складом живих організмів та рослинністю у водоймах. Зміна видового складу екосистем може відбуватися при незначному забрудненні водойм, яке майже не виявляється. Тому, гідробіологічні показники є найчутливішими. Гідробіоценоз є структурно-функціональною частиною водної екосистеми, її біоти. Це біологічна система, яка включає популяції різних видів рослин, тварин, мікроорганізмів, що населяють певну ділянку водного об’єкту (водної товщі, дна, тощо), тобто певний біотоп (екотоп). Метою роботи є аналіз якості вод за гідробіологічними показниками у водних об’єктах Запорізької області.
Каховське водосховище. За інформацією Інституту рибного господарства НААН України, для забезпечення нормальних умов для нересту ранньо-, та середньонерестових видів, до яких належить більшість представників промислової іхтіофауни, гідрологічний режим Каховського водосховища не може бути оцінений як наближений до оптимального. Несприятливий гідрологічний режим і пов'язана з цим недостатня розвиненість нерестового фонду є основним лімітуючим фактором, який впливав на ефективність нересту у Каховському водосховищі. На даний час іхтіофауна Каховського водосховища нараховує 42 види риб, які належать до 15 родин, з яких промислове значення мають 20 видів. Основним видом, який формує до 48 % промислового запасу є сріблястий карась. Середньорічна біомаса фітопланктону Каховського водосховища в літній період може бути оцінена в 9,1 г/м3, основу якої складали синьо-зелені, діатомові (Melosira granulata, М. іslandica) та зелені (вольвоксові) водорості.
Середньорічна біомаса зоопланктону становила 0,93 г/м3; домінували найбільш цінні у кормовому відношенні гіллястовусі ракоподібні, веслоногі рачки та велігери дрейссени. Коловертки традиційно формували незначну частку біомаси зоопланктону. Домінуючою групою організмів серед «м’якого бентосу» були представники придонних ракоподібних. Серед комах основними формами були представники родини Chironomidae, Tipulidae. Інші групи «м’якого» бентосу організмів значної ролі для живлення бентофагів не відіграють, зважаючи на їх незначну кількість та біомасу. Середньовегетаційна біомаса «м’якого» зообентосу становить 7,65 г/м2.
За середніми багаторічними показниками розвитку фітопланктону, зоопланктону та кормового зообентосу трофічний статус Каховського водосховища може бути оцінений як середньокормний.
Кормова база для хижих видів риб в Каховському водосховищі характеризується високими кількісними та якісними показниками. Насамперед, це зумовлено інтенсивним розвитком масових дрібних видів риб (верховодка, тюлька, окунь, бички, плітка, сріблястий карась), які займають всі основні еконіші та формують достатньо високий запас, який значно перевищує споживчі можливості існуючого хижого іхтіокомплексу. Загальний запас дрібночастикових видів, тюльки і верховодки як кормових об'єктів основних хижих видів риб (судака, щуки, сома) Каховського водосховища станом на початок 2019 року становив 4,0 тис. т. Крім того, у Каховському водосховищі утворений достатній запас сріблястого карася (станом на 2019 рік - 8,1 тис. т), який є доступним кормовим об'єктом для сома та щуки (у спектрі живлення судака карась відіграє незначну роль). Абсолютне переважання у складі рибного населення короткоциклових і дрібночастикових видів свідчить про сприятливі умови нагулу основних представників аборигенної хижої іхтіофауни прісноводних водойм України.
Загальна іхтіомаса промислових видів риб Каховського водосховища (без урахуванням інтродуцентів) станом на 2019 рік може бути оцінена як 92,6 кг/га, в тому числі: бентофаги - 27,7 кг/га; зоопланктофаги - 45,1 кг/га, хижаки - 3,2 кг/га.
В цілому, за результатами досліджень 2016-2019 років, показники, які характеризують стан поповнення та експлуатації основних промислових видів риб Каховського водосховища і є інтегральними характеристиками умов існування, характеризуються відносною нестабільністю за відсутності чітко виражених тенденцій до покращення або погіршення.

Список використаних джерел:
1. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області у 2019 році. Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, 2020. 284 с. URL: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1c2u2uuruu6mk2jk9115vt13eme4.pdf (дата звернення 04.01.2021).

Що представляє собою нерестовий фонд, видовий та віковий склад риби здатної до розмноження?