Тищенко П.В. ОСОБЛИВОСТІ ФАУНИ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН ДП «ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ ЛМГ»

Угiддя мисливського господарства ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» розташовані у двох районах – Нововоронцовському та Бериславському, що у пiвденнiйчастинi України на Правобережжі Днiпра. Загальна територія господарства 41577,2 га.
Згiдно сучасного районування, територія мисливського господарства ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» відноситься до Причорноморської середньо-степової фiзико-географічної провінції степової зони України та Причорноморсько-Приазовської сухостепової фізико-географічної провінції степової зони України.Клімат території господарства помірно континентальний, з різкими коливаннями температур протягом року. Для регіону характерні невелика кількість опадів, часті посухи і сильні вітри-суховії.
Сучасна фауна в останньому столітті зазнала незначних втрат внаслiдок змiни умов iснування тварин, яківиникли, насамперед, через розорювання степiв та їх замiну наагросистеми. Негативний вплив полювання на фаунiстичний склад був майже непомiтний.
Зараз до мисливських тварин регіону вiдносяться представники класу птахiв (55 видів) та класу ссавців(20 видів), з яких 21 вид птахів та 3 види ссавців занесено в Червону книгу України.
Таблиця 1
Розподілтипів угідь у ДП«Великоолександрівське ЛМГ»

Важливе значення при веденні мисливського господарства має визначення для кожного виду дичини оптимальної ємності мисливських угідь. Вона дає змогу планувати найбільш раціональні розміри вилучення тварин, терміни полювання, характер і обсяг біотехнічних заходів тощо[1].
Слідзазначити, що робота з бонітування угідь відзначається особливими труднощами, оскільки навіть за умови проведення польових досліджень дуже важко врахувати вплив різних чинників на якісні характеристики мисливських угідь [2].
У цiлому, на території мисливського господарства ДП«Великоолександрівське ЛМГ» найменшу площу угідь, придатних для повноцінного мешкання, мають козуля, кабан та шляхетний олень, трохи більшу - фазан. Для таких аборигенних видів як заєць-русак та сіра куріпка тут взагалі доволі багато якiсних угідь.
Таблиця 2
Оптимальна щільність та чисельність диких мисливських тварин

Через особливості розташування території господарства та майже повну відсутність лісових угідь на прилеглих територіях фактична чисельність деяких видів перевищує розрахункову оптимальну. Так, протягом останніх років чисельність козулі становить 350 – 226, кабана 86 – 57, фазана понад 10000, куріпки – біля 2300 особин. Виключенням є досить низька чисельність шляхетного оленя(22 особини), що може бути обумовлено браконьєрством за межами господарства, куди олені часто виходять особливо вперіод гону.
В значній мірі висока чисельність обумовлюється контролюванням чисельності шкідливих хижих звірів. Так, упродовж 2012-2019 р.р. на території мисливського господарства було добуто 48 вовків, 663 лисиці. Слід зауважити, що у наших угіддях значний негативний вплив на різні види дичини спричиняють здичавiлі кішки та собаки, які, за нашої байдужості та недбайливого ставлення до них, створили дикі популяції. Всі вони разом з вовками, лисицями та єнотоподібними собаками сприяють циркуляції рабічного вірусу, який викликає захворювання на сказ.
Список використаних джерел:
1.Настанова з упорядкування мисливських угідь. Державний комітет лісового господарства України. К. 2002. 113 с.
2.Лисенко В.І. О принципах и технологических особенностях охотустройства в Украине. Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку, т.2, 2007. С.263-265.

Південні райони України характеризуються посушливим кліматом і тварини потребують облаштування водопоїв. Чи передбачено у біотехнічниз заходах господарства облаштування водопоїв для мисливських тварин у посушливі сезони?