Строєва М.Й., Лабенок П.І. ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ІНТЕНСИВНОГО ТВАРИННИЦТВА

Інтенсивне тваринництво, як галузь, має низку потенційно негативних екологічних наслідків. Крім проблеми належних умов утримання тварин, годування тварин м’ясокістковим борошном, знищення часто цінних родючих ґрунтів у результаті будівництва, або ж завдання шкоди традиційному сільському господарству, промислові тваринницькі підприємства залежать від екстенсивного сільського господарства, що передбачає використання значної кількості штучних добрив, які суттєво забруднюють повітря, ґрунти і воду, впливають на біологічне різноманіття. Також викликає занепокоєння питання поводження з гноєм та стічними водами, так само як і забруднення повітря такими підприємствами.
Оцінка забруднення довкілля промисловими тваринницькими господарствами і можливості його кращого технічного та правового регулювання є першочерговим завданням на шляху до екологізації даної галузі.
Україна, як держава з надзвичайно родючим чорноземом, що має найвищу якість в Європі, широко орієнтована на сільське господарство. Більше того, цей сектор протягом останніх років є одним (якщо не єдиним) із секторів, що демонструють стійке зростання переважно з економічної точки зору, забезпечуючи основну частку у загальній структурі експорту країни. Таким чином, як українські, так і міжнародні інвестори приділяють особливу увагу розвитку сільського господарства і створенню сприятливого бізнесклімату.
З точки зору екологічної безпеки та повноцінної участі громадськості, великі сподівання покладаються на процеси європейської інтеграції та зобов’язання щодо забезпечення відповідності європейським нормам і стандартам. Сьогодні проводиться реформування національного законодавства, у тому числі, природоохоронного: поступово скасовують застарілі правові норми, натомість приймаються нові, тим самим створюючи можливість для реалізації комплексної політики, здатної спрямувати галузь до прийняття більш сталих рішень.
Україна може поступово просуватись у напрямку більшої прозорості, відкритого доступу до інформації, незалежного моніторингу та контролю, ефективних штрафів, забезпечення дотримання законодавства у цілому та належних умов для участі громадськості у процесі прийняття рішень у сфері довкілля, включаючи стале тваринництво.
Список використаних джерел:
1. Орцігр Вацлав, Скальскі Мартін, Гавел Мілан, Даниляк Анна, Марцинкевич Владлена. Запровадження європейських екологічних стандартів до галузі тваринництва України. Аналітичний документ. Прага – Київ, 2017. 38 с. URL: https://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/policy-paper-ukrainian_007s.pdf

Як ви вважаєте, чи вплинула повна деградація галузі твариництва на родючість грунтів? Чим обумовлена кодифікація більшості малих річок України?