Лисенко В.І., Мехеда В.М. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ МИСЛИВСЬКИХ РЕСУРСІВ ГЛОБИНСЬКОГО МРГ

Проект організації і розвитку мисливського господарства Глобинського ГМРГ був розроблений за ІV розрядом складності. Угіддя площею 111821,0га було надано у користування цій установі для ведення мисливського господарства Рішенням Полтавської обласної ради (сімнадцята сесія шостого скликання) від 17 липня 2013 року.
За період з проведення впорядкування у 2013 р. контрольні цифри оптимальної чисельності та фактична чисельність по матеріалам поточних таксацій майже співпадають (табл.1).
Таблиця 1
Оптимальна (1) та фактична (2)чисельність основних видів мисливських тварин

Матеріали таксацій за період 2015–2019 рр. свідчать про раціональне використання ресурсів мисливських тварин та підтримку їх стабільної чисельності. У відповідності до «Настанови….»[1] перевищення оптимальної чисельності дозволяє вилучати весь надлишок, але господарству притаманне контролювати чисельність з можливістю міграції частини тварин за межі господарства.
Використання мисливського фонду проводиться за оптимумом, що обумовлює постійну чисельність основних видів. Поголів`я борсука взагалі не використовується. Господарством було зроблено спробу реакліматизації бабака, але за різними причинами ця спроба не мала успіху. Наявні біотехнічні споруди та заготівля кормів відповідають контрольним показникам мисливського впорядкування. Неможливість заготівлі коренеплодів компенсується додатковою заготівлею кукурудзи. Таким чином, у екстремальні періоди року підгодівля тварин проводиться постійно.
Таблиця 2
Чисельнiсть на початок полювання (1) та розмір вилучення (2)
поголiв`я звірів на кінець мисливського сезону

Ефективно контролюється чисельність хижих звірів, що негативно впливають на основні мисливські види. Так, протягом 2015 – 2019 р.р. було вилучено 479 лисиць та 186 єнотоподібних собак, що покращило умови для розмноження козулі, зайця-русака, перепілки та фазана.
У зв`язку з загальним погіршенням умов проживання копитних (незаконні вирубки лісових угідь, особливо лісосмуг) в майбутньому оптимальна чисельність кабана та козулі, за нашими розрахунками, буде поступово зменшуватись [2]. Чисельність кабана завдяки епізоотії африканської чуми свиней взагалі невідомо коли зможе відновитися.
Для подальшого покращення роботи господарства пропонуємо розпочати використання ресурсів козулі, борсуката куниці, чисельність яких досить стабільна.Крім того, необхідно обґрунтувати для мисливців – членіврайонного товариства, необхідність створення мисливського вольєру для утримання та розведення плямистого оленя, який досить успішно акліматизований в декількох господарствах Кіровоградської та Чернігівської областей, в яких полювання на оленя приносить досить значні та постійні надходження.
За умови виконання наших пропозицій,покращиться використання ресурсів мисливських тварин господарства.
Список використаних джерел:
1.Настанова з упорядкування мисливських угідь. Державний комітет лісового господарства України. К. 2002. 113 с.
2.Лисенко В.І. Теоретичні передумови керування популяція мимисливських тварин. Проблеми ведення та експлуатації лісових і мисливських ресурсів:зб. матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора А.І. Гузія25 вересня 2020 року. С. 160 – 162.

Чому на території мисливського господарства поголів'я борсука не використовується, а чи не впливає він на інших тварин, не шкодить хижацтвом?