Анісімов А.О. СТАН БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біологічне різноманіття Донецької області, тобто сукупність усіх різновидів рослин, грибів, тварин і мікроорганізмів разом з середовищами їх існування, обумовлює нормальне функціонування та стан довкілля, є національним надбанням України. Більшість природних комплексів, що залишилися, відносяться до річкових долин і всі вони перебувають на різних стадіях трансформації. З інтенсифікацією сільськогосподарського та промислового виробництва, ростом великих міст значного впливу зазнали живі організми водних об’єктів. У природних водоймах катастрофічно зменшились рибні запаси, а через отруєння та забруднення води не ведеться належне їх відтворення. Через нерегульоване використання значно зменшились запаси лікарських рослин. Майже повністю знищені степові екосистеми, продовжує зменшуватись видова різноманітність. І все ж природний потенціал біологічного різноманіття області сьогодні іще суттєвий.
З метою зменшення впливу антропогенних чинників на довкілля в області створено 165 об’єктів природно-заповідного фонду, фактичною площею 98405,45 га (3,7 % території області). На території області, яка підконтрольна українській владі, функціонують 6 установ природно-заповідного фонду, для управління якими створені спеціальні адміністрації. З метою збереження популяцій ряду рослин і тварин, що занесені до Червоної книги, доцільне розширення меж територій національних природних парків і включення до їх територій інших об’єктів природно-заповідного фонду.
Значний вплив на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття завдано бойовими діями в Донецькій області.
Внаслідок проведення бойових дій виявлені пошкодження природних комплексів та об’єктів природно-заповідних територій, в тому числі пожежі в ботанічних заказниках в Бахмутському районі, вирубка дерев, прокладка ґрунтових шляхів військовою технікою та риття оборонних ровів на територіях національних природних парків «Меотида», «Святі Гори» та регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик».
Щорічно, починаючи з 2007 року, Програмою економічного та соціального розвитку Донецької області передбачалось виконання робот з розроблення регіональної програми та схеми розвитку екологічної мережі.
На сьогодні, в області обґрунтовано концепцію формування екомережі, надано загальну характеристику екосистем області та їх антропогенної трансформації, проведено аналіз природних умов регіону, особливостей його рослинного покриву та ландшафтів, репрезентативності ландшафтного, флористичного та фітоценотичного різноманіття в системі територій природно-заповідного фонду, проаналізовано структуру земельного фонду, розроблено модельну схему регіональної екомережі.
Екологічна мережа Донецької області включає: 3 національні екокоридори (Сіверсько-Донецький, Південно-український (степовий), Азово-Чорноморський); 8 національних ключових територій (Святогірська, Кам'яномогильська, Донецький кряж, Хомутовська, Кальміуська, Великоанадольська, Білосарайська, Кривокіська); 8 регіональних екокоридорів (Казенноторецький, Бахмутський, Самарський, Вовчо-Мокроялинський, Бердський, Кальміуський, Грузько- Єланчицький, Міус-Кринський); 15 регіональних ключових територій (Різниківська, Донецька, Клебанбицька, Краматорська, Зуївська Верхньосамарська, Торецька, Ясинуватська, Артемівська, Вільхуватська, Мокроялинська,, Кальчицька, Азовська дача, Міуська, Маріупольська).
Визначені ключові ботанічні території (далі - КБТ) області, що є основними структурними елементами схеми регіональної екомережі. Усього на території області виділено 82 КБТ, з них 28 національного й 54 регіонального значення та наданий їхній флористичний опис.
У межах області виділено три природні регіони загальнодержавного значення: Сіверськодонецький, Донецький кряж і Приазовський; чотири екологічних коридори загальнодержавного значення: Галицько-Слобожанський широтний екокоридор, Сіверськодонецький меридіональний екокоридор, Степовий широтний коридор і Приазовській прибережно-морський екокоридор; дев’ять екокоридорів регіонального значення - долини середніх і малих річок області.
Затверджені території Смарагдової мережі у Донецькій області займають 3,2 % її площі: Український степовий природний заповідник (3355 га.); національний природний парк «Святі Гори» (43437 га); регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж» (7451 га) (парк розташований на території, тимчасово не підконтрольній українській владі); регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик» (2912 га); національний природний парк «Меотида» (22199 га); заказник «Пристенське» (358 га); заказник «Никанорівський» (652 га); заказник «Великоанадольський» (2672 га); заказник «Грабова балка» (1905 га); заказник «Різниківський» (547 га).
В області знаходяться два водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» (площа 2000 га, Мангушській район) та «Затока Крива та коса Крива» (площа 1400 га, Новоазовський район (територія, тимчасово не підконтрольна українській владі), які розташовані на узбережжі Азовського моря в межах національного природного парку «Меотида». Крім того, на території області існує багато інших водно-болотних угідь. Ці угіддя, як правило, використовуються в сільському господарстві, але, одночасно, відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.
Питання збереження та розвитку біорізноманіття в області відображені у Програмі формування та розвитку екологічної мережі в Донецькій області на період 2019-2022 років, затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19 березня 2019 року № 300/5-19. Реалізація Програми забезпечить створення умов для збереження та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття регіону.

Шановний авторе? Як Ви вважаєте, коли відновиться біологічне різноманіття на Донеччині?