Соболевська О.О. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ МИСЛИВСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ РЕГІОНУ

Мисливське господарство та полювання було і є традиційним видом діяльності населення та суб’єктів господарювання та має багатовікові традиції. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» визначає галузь мисливського господарства як сферу суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвитку мисливського собаківництва. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права всім користувачам мисливських угідь у відносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу [4].
Нові соціально-економічні умови в країні впливають на всі галузі економічної діяльності, загострюють проблеми та вимагають пошуку відповідей на виклики. Повною мірою це стосується мисливського господарства. На сучасному етапі розвитку мисливства в Україні нагальним є формування стратегії розвитку та модернізація законодавчої і нормативно-правової бази, впровадження сучасних технологій ведення мисливського господарства, покликаних забезпечити ефективне відтворення державного мисливського фонду [1]. Виділені проблеми, особливо актуальні для Запорізької області, яка має відкриті степові ландшафти. Майже всі ліси штучного походження та підлягають особливій охороні з обмеженим користуванням, що безумовно впливає на стан мисливського господарства і вимагає впровадження відповідних еколого-економічних заходів.
Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря. Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Для області характерний рівнинний ландшафт. Мисливські угіддя області відносяться до степової природної зони та займають 1813,6 тис. га, що складає майже 67% від загальної площі області.
Сьогодні мисливське господарство в Запорізькій області ведеться 36 користувачами та власниками, де 1508,1 тис. га (83,16 %) надано в користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), 192 тис. га (10,59 %) – підприємствам Державного лісового агентства України (ДП ОУЛМГ), 113,5 тис. га (6,26 %) – іншим приватним та громадським мисливським організаціям [2] (рис.1.).

Рис. 1.Структура користувачів мисливських угідь
Запорізької області станом на 01.01.2020

Загальна кількість зареєстрованих мисливців в Запорізькій області складає 33671 чол. У мисливському господарстві працює біля 250 працівників, у тому числі майже 18 мисливствознавців та 192 штатних єгеря. Один єгер в середньому обслуговує 9,4 тис. га мисливських угідь (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка ресурсного забезпечення мисливських господарств Запорізької області

Джерело: сформовано автором за даними [2]

Протягом досліджуваних років кількість користувачів та площа мисливських угідь залишається без істотних змін. Значну частину площі займають мисливські господарства обласної організації УТМР. Виходячи з фактичних показників, встановлено, що навантаження на єгерів дуже велике. Єгерська робота має особливу специфіку. Погоджуємося з думкою багатьох фахівців, що для ефективного ведення мисливського господарства, середня площа єгерського обходу повинна в середньому становити 3-4 тис. га мисливських угідь. Кількість штатних працівників за даний період часу суттєво не змінилася, але при цьому, кількість мисливствознавців зменшилась майже на 20 %.
Мисливські угіддя вимагають значних капіталовкладень з боку власників, щоб бути "продуктивними" як з економічної, так і з екологічної сторони. Проте здебільшого вони є тільки об'єктом короткочасної наживи, тому що власники не мають конкретно встановлених прав та обов'язків щодо користування угіддями. У результаті вичерпуються ресурси мисливського господарства, не дотримуються принципів концепції Сталого розвитку, мисливська галузь залишається збитковою і її шанси вийти на рентабельне виробництво щоразу зменшуються [3].
Управлінські рішення, які приймалися в останні роки, законодавчі ініціативи щодо обмеження користування і забезпечення відтворення мисливської фауни, призвели до занепаду мисливських господарств та низького, або відсутнього рівню рентабельності діяльності. Діючі мисливські господарства мають обмежені фінансові можливості для розвитку і в основному витрачають кошти на поточні потреби. Надходження від діяльності мисливських господарств значно менші, ніж витрати (табл. 2). Проте сьогодні в країні запрацювали різні фінансові інструменти, які можуть значно покращити стан мисливського господарства України через залучення додаткових коштів.
Таблиця 2
Основні фінансові показники діяльності мисливських господарств Запорізької області

Джерело: сформовано автором за даними [2]

Мисливство має стати повноцінною галуззю товарного виробництва і надання послуг в сфері полювання та зеленого туризму. Для підвищення ефективності функціонування мисливських господарств, доцільно збільшувати у загальних витратах частку на біотехнічні заходи та боротьбу з браконьєрством. Також важливими і першочерговими заходами розвитку мисливських господарств є забезпечення висококваліфікованими кадрами, підвищення продуктивності мисливських угідь, збереження біологічного різноманіття, особливо мисливської фауни, правова, фінансова та організаційна підтримка держави , що дозволить збільшити кількість робочих місць та зайнятість населення і поряд з використанням ресурсів тваринного світу дбати про їх стійкість, відтворення та збільшення чисельності.

Список використаних джерел:
1. Дейнека А. М., Бурмас В. Р. Стан і перспективи розвитку мисливського господарства. Науковий вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2013. № 1. 78-94с.
2. Державна служба статистики України: офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Муравйов Ю.В. Дослідження витрат і джерел надходжень від ведення мисливського господарства Львівської області. Науковий вісник НЛТУ України, 2019, т. 29, № 4. 50-52с.
4. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22.02.2000 № 1478-III URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14.

Надзвичайно актуальне дослідження. Потребує подальшого напрацювання. Цікаво, чи існують додаткові мотиваційні інструменти для півробітників мисливських господарств щодо підвищення їх кваліфікації.

Лише обгрунтування адекватної грошової оцінки кожної особини мисливської тварини дозволить мисливському господарству контролювати " товарообіг" мисливської фауни і встановлювати ліміти на необхідні заходи на біотехнію!