Толкачова Є.Б., Ходаніч Н.О. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ У ЛІКУВАННІ МІЖХРЕБЦЕВИХ ГРИЖ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я грижі міжхребцевих дисків саме поперекового відділу хребта посідають третє місце після патології серцево-судинної системи і онкологічних захворювань.Поява сучасних методів та засобів у фізичній реабілітації призвела до застосування нових методів, що забезпечують більш ефективне відновлення пацієнтів. Програма фізичної реабілітації осіб при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта в більшості реабілітаційних закладах включає в себе кінезіотерапію, сегментарно-рефлекторний масаж, постізометричну релаксацію, механотерапію, кінезіотейпування та інші, їх поєднання залежить від стадії захворювання, функціонального стану, локалізації грижі, реабілітаційного потенціалу закладу та від клінічних проявів – дискомфорт, біль, слабкість м’язів тощо [1]. Методи та засоби фізичної реабілітації, які застосовуються у лікувальних закладах, мають значно меншу ефективність відновлення [2], оскільки вони не використовують новітні сучасні технічні засоби. Розробка і впровадження сучасних програм у процес відновлення хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта є актуальним завданням.
Експериментальне дослідження проводилося в медичному центрі «Альтернатива» м. Київ, за період 2019-2020 рр.. В дослідженні брали участь 20осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Їх було поділено на дві групи. Всім хворим було поставлено лікарем невропатологом діагноз міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта, на основі проведеного ним візуального огляду, методу пальпації та інших методів діагностики (рентгену та МРТ). Відмінність між основноюта контрольною групами була у програмі фізичної реабілітації. Контрольна група займалась за програмою медичного центру, основна група – за програмою,розробленою автором. Дослідження проводились поетапно, було проведено опитування пацієнтів для визначення наявності скарг, виявлення супутніх захворювань, та визначення готовності хворих брати участь в дослідженні. Підбирались методи діагностики та лікування з використанням кінезітерапевтичних занять ЛФК та занять на декомпресійних тренажерах (тренажер Бубновського), котрі спрямовані на корекцію хребетного стовпа шляхом усунення м’язової асиметричності з застосуванням вправ на розтягнення та корекцію осанки (Pilates, ПІР), а також процедури на механотерапевтичному тракціонному устрої Ormed-professional, використання лікувального масажу та ПІР з озонотерапією, кінезіотейпування. Проведено дослідження больових відчуттів (VAS), показники картини МРТ та КТ, які в подальшому допомогли оцінити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації.
Заняття організовувались за принципом індивідуального підходу та за періодизацією стадії загострення. У гострій стадіїхворим з вираженим неврологічним синдромом заборонялося будь-яке навантаження по осі хребта і рекомендувалося забезпечення спокою в ушкодженому міжхребцевому диску. По можливості рекомендувався постільний режим з корекцією положення, щоб розслабити оптимально м’язи поперекового відділу хребта та зменшити натяг корінців. Озонотерапія проводиться на поперековому відділі хребта вздовж великих м’яз хребта через день. Процедуру ін’єкційного характеру проводить медсестра перед сеансом лікувального масажу. Кінезіотейпування при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта проводилося з перших днів, тейп наклеювався на 3 доби з цілю зменшення больових відчуттів та покращення крово та лімфообігу. Вправи кінезітерапії виконувались на розтяжку і розслаблення лишележачи на животі, кількість повторень кожної вправи 6-8 разів.
На підгострій стадії в програму були включені вправи на розтягнення та розслаблення м’язів спини, ніг і тазу для усунення тригерних точок у нижніх кінцівках.Вправи із спеціальним устаткуванням (м'яч). На цій стадії ми додали ПІР, массаж та тракцію поперекового та шийного відділу хребта на пристрої Ormed-professional. Проводиться у режимі тесту з мінімальною силою натягу 20кг на 20 хвилин.
У стадії ремісії проводились такі засоби програми фізичної реабілітації як кінезітерапія (pilates, stretching), лікувальний масаж, тракція на пристрої Ormed-professional, кінезіотейпування та ПІР.Заняття проводяться більш активно, тракція доводиться до максимальної сили натягу індивідуально для кожного пацієнта.
Отже, результати дослідження дають підставу констатувати значну ефективність застосування спеціалізованих кінезітерапевтичних комплексів на стаціонарному етапі реабілітації хворих грижами міжхребцевих дисків поперекової локалізації.
Список використаних джерел
1. Cмычек В.Б. Реабилитация больных и инвалидов. М.:Мед.лит., 2009. 560 с.
2. Бубновський С.М. Остеохондроз не приговор! Грыжа позвоночника –не приговор! М.: Эксмо, 2015. 280 с.

Дуже цікаве і важливе дослідження!

Дуже актуальна стаття, де висвітлюються інноваційні методи лікування міжхребцевих гриж!

Актуальне дослідження! Дуже цікаво!