Мовчан В.О., Мележик О.В., Ілюк Н.А., Сергійчук Н.М. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ – ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ГАРДЕНОТЕРАПІЇ

прогулянково-пізнавальні маршрути для екологічної освіти населення. В Україні створено їх уже досить багато, особливо в установах ПЗФ. Ряд публікацій детально розкриває еколого-економічні механізми створення та функціонування екологічних стежок різного призначення, в основному для розвитку зеленого туризму [1] та для школярів [2]. Проектування екологічних стежок залежить від мети та завдань такої діяльності. У більшості випадків вони призначені для здорових людей, тому їх протяжність вимірюється кілометрами, а об’єкти для детального вивчення розташовані на значній відстані один від одного. Екологічні стежки для гарденотерапії осіб із порушеннями фізичного та розумового розвитку мають бути зовсім іншими.
Гарденотерапія («лікувальне садівництво») в Україні – досить новий і мало розвинутий напрям реабілітації дітей і дорослих з особливими освітніми потребами, хоча такий контингент стає дедалі численнішим, а у світі ця методика давно уже є популярною. Найбільшого розвитку напрям гарденотерапії отримав у КЗВО «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія», де втілюється проект «Гарденотерапія як ефективний інструмент соціального включення та реабілітації для людей з обмеженими можливостями». Тут у грудні 2019 року було відкрито першу в Україні спеціалізовану лабораторію з гарденотерапії та на острові Хортиця започатковано реабілітаційний парк [3]. Гарденотерапія – це не лише посадка та вирощування саду чи городу, а й спостереження за рослинами.
Мета даної публікації – звернути увагу зацікавлених осіб на певні аспекти екологічних стежок та гарденотерапії, які зазвичай проходять повз увагу, та надати деякі рекомендації. Ширина такої стежки має бути близько двох метрів, протяжність – до ста метрів; замість бруківки – кора або щепа; об’єкти для вивчення – через кожні один-два метри, серед них якнайбільше елементів «сенсорного саду». Це можуть бути калина, бузок, спірея, клокичка периста, павловнія, сосна чи ялина, очиток видний, ехінацея та інші квіти, «живі камені», валуни, пеньок, садова ваза із різнобарвною галькою і т.д. – такі об’єкти годяться для того, щоб їх без шкоди для них та для людей можна було відчути на дотик, запах, зблизька (через лупу) розглянути будову.
Для тренування рухових навичок мають бути серії по п’ять-шість пласких дерев’яних «острівців» висотою один-два сантиметри, по яких можна пройти або пострибати в залежності від фізичних можливостей. Поволі переходячи від одного об’єкту до іншого та витрачаючи по кілька хвилин на кожний, рекреанти стомлюються і їх увага притупляється. Тому через кожні десять-двадцять метрів мають бути обладнані місця для відпочинку: кілька тюків соломи або сіна для сидіння та лежання, стіл із об’єктом для спостереження (це може бути вазон із квітами або акваріум, хатинка для комах, шпаківня, контейнер із насінням квасолі, гороху, бобів, із горіхами та ін.), папір та олівці – щоб одразу замалювати побачене, якісь смаколики та вода. Поряд необхідно мати туалет, замаскований зеленню, та одну-дві «зелені кімнати» мінімальних розмірів із щільними стінами із стрижених кущів для усамітнення на час відпочинку, що вкрай необхідно для деяких осіб, особливо дітей з РСА.
Необхідно максимально комплексно та цілеспрямовано використовувати усі відомі елементи-синергісти. Спеціалізовані відповідно певним категоріям нозологій екологічні стежки допоможуть структурувати заняття на природі та зробити їх більш ефективними. Насамперед слід враховувати, що одним потрібен заспокійливий, іншим - стимулюючий вплив середовища.
Для максимального стимулюючого впливу має бути задіяна різнокольорова гама рослин та інших об’єктів – з пістрявим, червоним, смугастим листям, яскравими квітами переважно червоних та помаранчевих кольорів, камені та вази яскравого забарвлення, частина субстрату під ногами, пофарбована в яскраві кольори. Доцільно використовувати грубофактурні (для стимуляції тактильних відчуттів) та вертикальні елементи: це колоновидні форми кущів, іпомея, квасоля чи виноград на вертикальній опорі, кукурудза, топінамбур, мальва, міскантус та ін. Особливо бажаним є ялівець завдяки стимулюючій дії його запаху на ЦНС.
«Заспокійлива» екологічна стежка має бути витримана у світлій однорідній гамі кольорів: зелене або сріблясте листя рослин; білого, блакитного, світло-жовтого кольору квіти, світлий субстрат під ногами, кущі та трави із ніжними горизонтальними або поникаючими гілками і листям, гладенька прохолодна поверхня рослин (лілейник, півонія, очитки, портулак, фіалки, спірея аргута, дейція, кизильники, осоки, хаконехлоя, кабачки та ін.).
І, звичайно, слід прагнути сполучати красиве і корисне, тому квіти мають цвісти весь сезон і бути їстівними. Їх дуже багато: настурція, нагідки, чорнобривці, мальва, фіалки, лілійники, квіти гарбуза і кабачка, кульбаба, соняшник, хризантеми, айстри, жоржини… Під час екскурсії такою стежкою рекреанти зможуть попросити у рослин «подарувати» їм трохи квітів і потім спожити їх, що підвищить привабливість занять.
На сьогодні розповсюдження гарденотерапії вУкраїні обмежено через брак методичних розробок, кадрів,спеціалізованих локацій та низький рівень поширення інформації про гарденотерапевтичні методики в реабілітаційній роботі [3]. Разом з тим ця методика значно розширює можливості реабілітації, тому потребує дальшої розробки із використанням усіх надбань суміжних дисциплін: ландшафтного дизайну, екології, відеоекології, психології, психіатрії, колоротерапії, ерготерапії та інших.
Висновок: необхідна розробка та створення освітньої програми «Гарденотерапія».
Список використаних джерел:
1. Микитин Т.М., Остапчук С.М., Машта Н.О., Прокопчук А.В. Організаційні механізми створення та функціонування екологічних стежок: монографія /під заг. ред. Микитина Т.М. Рівне: Волин. обереги, 2018. 182 с.
2. Шпуляр С.Б. Методика створення екологічної стежки. Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Івано-Франківськ, 2011. 27 с.
3. Мосаєв Ю.В., Дерев’янко Н.П., Григоренко О.С. Методичний посібник з питань впровадження гарденотерапії в Україні: методичний посібник. ГО «НАМ НЕ БАЙДУЖЕ». Запоріжжя, 2020. 40 с.

Гарденотерапія - дуже цікавий напрям оздоровлення душі і тіла! З багатим арсеналом декоративних рослин і трав сьогодні це один із актуальніших напрямків боротьби із психологічними і депресивними станами. У поєднанні із ландшафтним дизайном гарденотерапія поєднує корисне із приємним!