Караковська Н.Є., Руіна К.О. ЗАСТОСУВАННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЗКОВОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ У ПІЗНЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ

Ішемічний інсульт (мозковий інфаркт) - одна із найтяжчих форм судинних уражень головного мозку XXІ ст., що виникає внаслідок ішемії головного мозку, супроводжується стійкими органічними неврологічними симптомами, має розмаїття клінічних проявів: геміпарези, гемігіпестазії, запаморочення, моторні і сенсорні афазії та порушення зору [1].
Близько 25 % пацієнтів, що вижили, до кінця життя потребують сторонньої допомоги у повсякденному житті. На сьогоднішній день для відновлення пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту у пізньому періоді реабілітації застосовують стандартні програми, які включають ЛФК, масаж та фізіотерапію [2; 3]. Зважаючи на це, метою нашого дослідження було розробити та перевірити ефективність використання корекційної програми фізичної терапії у хворих цієї нозологічної групи з урахуванням їх рухових особливостей та когнітивних здібностей. Об'єкт дослідження - процес відновлення рухових та сенсорних функцій у осіб після перенесення мозкового ішемічного інсульту у пізньому відновному періоді.
Розроблена програма включала лікувальну та артикуляційну гімнастику, поєднання класичного, сегментарно-рефлекторного та японского точкового масажу Шіацу, гідрокінезіотерапію, дарсонвалізацію із 2% троксевазин гелем, дієтотерапію, синергію сеансів аромотерапії, музикотерапії та релаксації за методом Джекобсона.
У хворих експериментальної і контрольної групи наприкінці дослідження спостерігалися наступні показники: за шкалою спастичності Ашфорта - 0,9±0,14 і 1,5±0,56 бала (р<0,01), за тестом моторного контролю вертикалізації - 21,7±1,47 (90,32% від можливого максимуму) і 16,00±2,25 (66,67%) бала, за рівнем інвалідизації - 1,7 та 0,7 балів, за Монреальскою шкалою оцінювання порушень когнітивних функцій - 10% і 20% відповідно.
Отже, підсумовуючи отримані результати, бачимо, що серед чоловіків експериментальної групи, які отримували корекційну програму фізичної терапії, динаміка змін була більш позитивна, ніж у осіб контрольної групи, що сприяло значному покращенню клінічного стану хворих.
Список використаних джерел:
1. Кареліна Т.І., Н.М.Касевіч; за ред.. Н.В.Литвиненко. Неврологія: підручник. 2-е вид., випр. К.: ВСВ «Медицина», 2017. 288 с.
2. Мухін В.М. Фізична реабілітація: підручник. К.: Олімпійська література, 2010. 486 с.
3. Cirn D.X. Phisial medicine and rehabilitation. PA Elsevier. 2016. P. 487–510.

Цікаве поєдняння фізіотерапевтичного лікування з гідрокінезіотерапією, аромотерапією, музикотерапією та релаксацією за методом Джекобсона. Дякую.

Креативне надання інформаційного матеріалу.