Майдебура Т.Л., Давидова В.І., Рябицька Т.І. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З НЕБЛАГОПОЛУЧНОЮ СІМ’ЄЮ

Аннотация: в статье рассматриваются уровни, виды и алгоритм социальной работы с неблагополучной семьей.
Ключевые слова: семья, семейное неблагополучие, патронат.
Анотація: у статті розглянуто рівні, види та алгоритм соціальної роботи з неблагополучною сім’єю.
Ключові слова: сім’я, шлюб, семейнене благополуччя.
Abstract: levels, types and algorithm of social work with a disadvantaged family areconsidered in the article.
Key words: family, marriage, family disadvantage.
Постановка проблеми.На думку деяких вчених (Т.А. Демидової, В.П. Кравця, В.Г. Постового), в теперішній час у суспільній свідомості відбувається зміна розуміння сімейних стосунків та ставлення до сімейного життя. За даними сучасних опитувань, в Україні спостерігається тенденція збільшення кризових сімей, нестабільності шлюбів. Соціальним неблагополуччям можна вважати те, що у всіх регіонах України, у її містах та селах спостерігається зростання кількості неповних сімей з неповнолітніми дітьми, лише третина сімейних пар вважають себе щасливими.
Сучасна світова спільнота визнає незаперечну важливість в житті дитини стабільної родини, яка б оточила її піклуванням і любов’ю. В наукових, політичних та професійних дискусіях тема забезпечення гуманного відношення до дітей, невиконання в сім’ї батьківських обов’язків, методів впливу на несумлінних батьків не втрачає актуальності.
Аналіз досліджень та публікацій. Західні дослідники Діркван де Каа, Рон Лестіг, А. Карлсон, Б. Бергер наголошують, що зміни у сімейній сфері є закономірним результатом демографічного розвитку та мають глобальний характер. Особливості соціально-психологічної допомоги сім’ям і дітям груп ризику розкривають Джудіт С. Райкус, Рональд Хьюз.
Дослідженню проблем функціонування сім’ї, сімейного неблагополуччя, а також культурно-історичних аспектів становлення сім’ї присвячені праці Т. Алексеєнко, Т. Афанасьєвої, О. Безпалько, Є. Волкової, М. Галагузової, І. Звєрєвої, А. Капської, І. Семигіної, П. Сорокіна, І. Трубавіної, О. Янкович та ін.
Українські науковці Кияниця З.П., Петрочко Ж.В. характеризують ознаки вразливості, специфіку підтримки та сучасні технології соціальної роботи з вразливими сім’ями.
Метою статті є розкриття психолого-педагогічних основ та особливостей організації соціальної роботи з неблагополучними сім’ями.
Виклад основного матеріалу. Фахівцям з соціальної роботи в процесі допомоги неблагополучним родинам необхідно враховувати негативні сучасні тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин, а саме: лібералізація міжстатевих стосунків; зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом і таких, які покинуті батьками, нетривалість шлюбу і нестабільність соціального інституту сім’ї, спостерігається сімейна девіація – зловживання алкоголем, наркотиками, сімейне насильство. За офіційни миданими в Україні розпадається кожна друга новостворена сім'я, кількість розлучень по країні в цілому сягає 60 %, а також постійно збільшуються прояви занедбаності у сім’ї: неспроможність батьків забезпечити належне виховання й піклування про дитину, небажання та відмова батьків доглядати дитину.
Понад сто тисяч українських дітей з неблагополучних родин перебувають в інтернатних закладах, 90% з них не мають статусу позбавлених батьківської опіки, що не дозволяє їх усиновити. У 2019 році українцями було усиновлено 1419 дітей, іноземцями – 378, а в сімейні форми виховання влаштовано 1870 дітей, а за 8 місяців 2020-го українцями було усиновлено лише 558 дітей, іноземцями – 136. Сімнадцять тисяч дітей різного віку знаходяться на обліку з усиновлення й очікують на свою люблячу сім’ю. У зв’язку з карантином 42 тисячі дітей повернули з інтернатів до батьків, 30% із яких, повертаючись додому, перебувають у зоні ризику.
Законодавчі акти України виділяють положення, згідно з якими сім’я визнається найвищою соціальною цінністю, що охороняється, захищається та підтримується державою. Підтримка неблагополучних сімей має рівневу систему організації соціальної допомоги, а саме:
- суб’єкти формування соціальної пoлітики держави;
- суб’єкти забезпечення реалізації пoлітики у певній галузі, сфері;
- суб’кти реалізації пoлітики стосовно пoдoлання певної прoблеми;
- сoціальні служби на місцях.
Жoдне відoмствo, причетне дo рoзв’язання соціальних прoблем, не спрoмoжне самотужки успішнo вирішити багатoрівневі завдання у сфері сoціальнoгo oбслугoвування сім’ї.
Аналіз наукових джерел [1 – 4] дозволив виділити наступні види соціально-педагогічної роботи соціальних працівників та соціальних педагогів стосовно неблагополучних сімей:
- соціальне обслуговування, спрямоване на задоволення потреб і розв'язання поточних проблем, протиріч сім'ї;
- соціальна профілактика, спрямована на попередження негативних явищ в родині;
- соціальна реабілітація, спрямована на відновлення порушених чи втрачених індивідом і сім'єю суспільних зв'язків та відносин;
- соціальний супровід, спрямований на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу.
Етапами здійснення соціально-педагогічної роботи з неблагополучною сім’єю є:
1. Виявлення неблагополучних сімей шкільними психологами, класними керівниками, вчителями, поліцією, сусідами та повідомлення про порушення в органи державної влади.
2. Знайомство з сім’єю, збір інформації про неї, визначення її проблем,.
3. Подолання опору окремих членів сім’ї соціальній роботі.
4. Досягнення згоди сім’ї на соціально-педагогічну роботу, укладення контракту про обов’язки сторін у роботі.
5. Подолання наслідків неблагополуччя, стабілізація і корекція стосунків, усунення причин неблагополуччя.
6. Профілактика рецидивів неблагополуччя.
7. Вихіді з сім’ї соціального працівника: закінчення контракту, аналіз результатів, розробка рекомендацій.
В Україні впроваджена нова форма соціальної роботи: надання комплексу послуг з тимчасового догляду та виховання дітей в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною та батьками складних життєвих обставин або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу «дитини, позбавленої батьківського піклування».
Патронат над дитиною – це тимчасовий захід, що має на меті забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками, надання їй послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до інтересів дитини. Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не повинен перевищувати 3-х місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений до 6 місяців.
До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані: діти з сімей, в яких існує загроза їхньому життю та здоров'ю; діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження; діти, батьки яких безвісно відсутні; інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім'ї.
Правові підстави для прийняття рішення судом про відібрання дитини від батьків визначені в статті 164 Сімейного кодексу України.
Відібрання дитини від батьків, не позбавляючи їх батьківських прав, здійснюється у випадках, якщо останні: ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, жорстоко поводяться з дитиною, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. А також у випадку, якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.
Висновки. Неусвідомленість батьками несприятливих наслідків невиконання батьківських обов’язків – передумова формування сімейного неблагополуччя. Вчасна і доцільна допомога неблагополучній родині є першочерговим завданням соціальних служб і можлива тільки після дослідження причин сімейного неблагополуччя.
Соціальна робота з неблагополучною сім’єю має свої труднощі, а саме: обмежені можливості отримання інформації про родину, небажання батьків брати участь в діагностичних процедурах, брак методичної літератури та труднощі практично-комунікативного характеру.
Список використаних джерел:
1.Державна служба статистики України. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства. Статистичний збірник. К., 2018. 77с.
2. Райкус Дж., Хьюз Р. Социально-психологическая помощь семьям ми детям групп риска. Практическое пособие: у 4т. Т.1. К.: Феникс, 2011. 285с.
3. Соціальна робота із вразливими сім’ями та дітьми: посібник у 2-х ч.;Ч.1. Сучасні орієнтири та ключові технології. / за заг. ред. З.П. Кияниця, Ж.В. Петрочко. К.: ОБНОВА КОМПАНІ, 2017. 256 с.

На мою думку,Профілактична робота з сім'єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополучия. На даному рівні соціальний працівник організовує свою роботу на основі достовірної інформації.