Фурса В.О., Кікош В.В. ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ В СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Молодь є специфічною соціально-економічною групою населення, яка потребує додаткових заходів підтримки на ринку праці. Це підтверджується також аналізом причин молодіжного безробіття.
Основними факторами, які впливають на працевлаштування та включеність молоді в трудову діяльність, є особистий потенціал і самооцінка, мотиви і ціннісні орієнтації, ступінь професійного самовизначення, рівень і якість освіти, місце проживання, ступінь поінформованості, наявність трудової біографії, соціальна захищеність і діяльність Державної служби зайнятості та т.ін. [1]. Як свідчать результати опитувань, майже 70% випускників шкіл зорієнтовані на навчання в вузах, що є наслідком відсутності системного підходу до формування усвідомленого вибору професій, необхідних на ринку праці. На жаль підприємства і організації практично не займаються профорієнтацією в загальноосвітніх школах, не приділяють уваги цим питанням і засоби масової інформації. На сьогоднішній день професійна підготовка багатьох молодих фахівців, які закінчили вищі навчальні заклади, практично не відповідає вимогам сучасних роботодавців.Система профосвіти повністю комерціалізувалася і орієнтується не на потреби роботодавців, а на платоспроможний попит. Зараз майже кожен навчальний заклад прагне готувати фахівців з бухгалтерського обліку, юристів, економістів. Навіть коледжі та технікуми, які традиційно випускають кваліфікованих робітників, отримують ліцензії на право готувати таких фахівців. Перенасиченість ринку праці даними спеціальностями призвела до того, що молоді люди з дипломом, але без досвіду роботи, не можуть знайти роботу за фахом. Про це свідчить те, що в 2019 р. в нашій країні частка непрацевлаштованих після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації становила 260,8 тис. чол., або 18,3% від усього безробітного населення. Крім цього понад 60% випускників шкіл головною умовою свого працевлаштування вважають високу заробітну плату. Така переорієнтація призвела до того, що зараз в Україні на одного випускника - майбутнього робітника, який навчався в системі професійно технічної освіти, припадає до чотирьох фахівців з вищою освітою.
Молодь весь час незалежного розвитку нашої молодої держави була однією з найбільш уразливих верств населення на ринку праці. Їй завжди важче ніж представникам дорослої робочої сили влаштуватися на роботу, а у випадках реорганізації та економічних складнощів на виробництві, вона першою потрапляє під скорочення. Проте з настанням останньої економічної кризи ця проблема сягнула небачених досі розмірів. Так, у 2020 році рівень безробіття серед молоді віком від 15 до 24 років розрахований за методологією МОП сягнув 12,3%, в той час як загальний рівень безробіття дорівнював лише 8,1%. Найбільш загрозливою є ситуація, що склалася в молодшій віковій групі, яка охоплює молодь у віці від 15 до 24 років. Рівень безробіття серед економічно активного населення цієї вікової групи складає 17,4%, в той час як у старших вікових групах молоді – від 25 до 29 років та від 30 до 39 років, цей показник складає лише 9,9% та 7,8% відповідно[3].
Соціально-економічні наслідки молодіжного безробіття є більш складними та глибокими, ніж у безробіття дорослого населення. Зазвичай, розглядаючи наслідки безробіття у першу чергу всі звертають увагу на економічний бік цієї проблеми. Дійсно, наслідком безробіття є не випущена продукція, а, відповідно, зменшення середньодушового реального ВВП та зниження рівня життя населення. Але, крім економічних, безробіття має дуже суттєві негативні соціальні наслідки. Тривале безробіття призводить до втрати самоповаги, кваліфікації, розладів у родині, збільшення злочинності в країні та можливості соціальних заворушень.
На думку фахівців з профорієнтації громадян, після шести місяців пошуку роботи починається найнебезпечніша фаза безробіття. Для фази характерні ознаки деструктивних змін особистості, а надалі – безпорадності та примирення з ситуацією. Людина починає звикати до бездіяльності, втрачає професіоналізм та здобуті навички.
Молодіжне безробіття сьогодні є не лише проблемою України, а досягло рівня загальносвітової, й потребує негайного вирішення як у нас, так і в інших країнах. Тому, для його подолання потрібно вивчати як позитивний, так і негативний досвід інших країн. Необхідно впроваджувати сумісні зусилля з боку урядів всіх країн та міжнародних організацій. Негативні наслідки такої ситуації на загальносвітовому молодіжному ринку праці за умови не вирішення ситуації в повному обсязі зараз навіть важко передбачити.

Список використаних джерел:
1. Балакірєва О.М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді. Економіка і прогнозування. 2006. №4. С. 76-91.
2. Красовська Н. Як зорієнтувати молодь на ринку праці. Праця і зарплата. 2008. №17. С. 4.
3. Експерти занепокоєні зростанням безробіття серед молоді. Укрінформ. 30.10.2020 р. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3126912-eksperti-zanepokoeni-zrostannam-bezrobitta-sered-molodi.html

Найбільшою продлемою на мою думку у працевлаштуванні молоді є те,що критично не вистачає робочих місць у зв'зку із скороченнями, закриттям підприємств, тощо.
Особливо гострою проблемою це стає перед тими хто закінчив ВНЗ, оскільки розумні люди нашій державі не потрібні, потрібна тільки низькооплачувана "РАБ-СИЛА"!

Сьогоднішний діловий та професійний світ потребує в першу чергу професійно-мобільних людей, які можуть грамотно та самостійно приймати рішення, нести відповідальність за їх провадження в житті. Тому працевлаштування молоді не є простим, та вимагає особливої уваги.