Бушватюк М.В. СУЧАСНИЙ СТАН ФЛОРИ НПП «ВЕРХОВИНСЬКИЙ»

Чивчино-Гринявські гори, є одними з найбагатших на ендеміки регіонів Українських Карпат, що свідчить про високий рівень специфічності флори НПП «Верховинський» та її автохтонний характер.
За результатами аналізу літературних джерел, матеріалів гербаріїв та даними власних флористичних досліджень, проведених на території Парку, виявлено 62 види судинних рослин, уключених до третього видання «Червоної книги України». Таким чином, на території Парку охороняється третина (32,3 %) «червонокнижних» видів судинних рослин Івано-Франківської області. Крім того, це складає 29,5 % «червонокнижних» видів Українських Карпат. Розподіл рідкісних та зникаючих видів флори НПП «Верховинський» в якісному і кількісному відношенні станом на 2020 рік становить64 види, що занесені до Червоної книги України, 3 види з Червоного списку МСОП(Міжнародний союз охорони природи), 2 види – з Додатку I Бернської конвенції, 2 види – з Додатку IIb i IVb Директиви ЄС про збереження типів оселищ та видів природної фауни і флори.На території Парку знаходяться 8 рідкісних угрупувань, що занесені до Зеленої книги України.Слід відзначити, що деякі види рослин охороняються в Україні тільки на територіїПарку–DianthusspeciosusRchb., Saxifraga luteo-viridisSchott&Kotschy, Minuartiaoxypetala (Wol.) Kulcz., Cirsiumheterophylum (L.) Hyll. До числа регіонально рідкісних віднесені 26 видів.
Найвищий рівень созологічної значимості характерний для масивів Гнєтєса (63 раритетних види), Чивчин (60 видів), Прелуки-Хітанка – (53 види). Серед раритетних видів, що заслуговують уваги созологічного характеру, на території парку належать: нігритела карпатська (Nigritellacarpatica (Zapał.) Teppner, KleinetZagulski), айстра альпійська (Asteralpinus L.);аконіт Жакена(AconitumjacquiniiRchb.);баранець звичайний (Huperziaselago (L.) Bernh. exSchranketMart.);береза темна (Betulaobscura A. Kotula);та інші.[3].
Важливе фітогеографічне та фітосозологічне значення мають на території Паркуаркто-альпійські види, такі як: гусимець альпійський (Arabisalpina L), ломикамені волотистий (SaxifragapaniculataMitt.) та зірчастий (S. stellaris L.), фіалка двоквіткова (Violabiflora L.), шолудивник кільчастий (Pedicularisverticillata L.), гірчак живородний (Bistortavivipara (L.) Delarbre (Polygonumviviparum L.)), незабудка альпійська (MyosotisalpestrisF.W.Schmidt) та осока почорніла (Carexatrata L.); реліктові види – крупка каринтійська(D. carinthiacaHoppe),андромеда ряснолиста (Andromedapolyfolia L.), багно звичайне (Ledumpalustre L.), журавлина болотяна (OxycoccuspalustrisPers.), росичка кругло листа (Droserarotundifolia L.), кортузаМаттіолі(Cоrthusamatthioli L.), цибуля-трибулька сибірська (Alliumschoenoprasum L. subsp. sibiricum (L.) Celak).[2].
Провідну частину родинного спектру флори НПП «Верховинський» становлять такі родини: Айстрові (Asteraceae) – 91 вид, Злакові (Poaceae) – 61, Осокові (Cyperaceae) – 36, Гвоздичні (Caryophyllaceae) та Жовтецеві (Ranunculaceae) по 30 видів, Розові (Rosaceae) – 26, Ранникові (Scrophulariaceae) – 26, Капустяні (Brassicaceae) – 24, Губоцвіті (Lamiaceae) – 19, Зозулинцеві (Orchidaceae) – 18 видів.[1].
Провівши аналіз поширення фонових та рідкісних видів рослинного світу на території Парку, було з’ясовано, що серед лісової рослинності переважають хвойні ліси і угруповання криволісся класу Vaccinio-Piceetea. Також в значній мірі поширені ділянки багатовидових смерекових лісів на евтрофних карбонатних ґрунтах, які належать до асоціації Chrysanthemo rotundifolii-Piceetum Krajina1933, які відзначаються високим рівнем флористичного багатства з наявністю низки раритетних видів, вони описані на гірських масивах Прелуки, Гнєтєса, Ротундул.Ще одним важливим єлементом є угруповання субальпійського криволісся союзу Pinionmugo, це угрупування займають майже всю надлісову частину гірських масивів Гнєтєса, Палениця, Команова, Хитанка, де є чи не найбільші в Українських Карпатах суцільні зарості криволісся сосни гірської.
Однією з важливих практичних проблем збереження фіторізноманіття в регіоні, де знаходиться НПП "Верховинський", є масштабні демутаційні процеси, які супроводжуються заростанням вторинних лук лісовою або чагарниковою рослинністю, що пов’язано із занепадом тваринництва у горах. Це стосується і ділянок з карбонатними відслоненнями, де зосереджена значна частина раритетного фіторізноманіття. У зв’язку з цим важливе значення мають детальні флористичні дослідження, без яких неможливе регіональне природокористування і створення науково обґрунтованої системи охорони фітобіоти. Природоохоронні заходи в межах території Парку спрямовані на зменшення впливу антропогенних та негативних природних чинників на рослинний покрив, як найбільш вразливий компонент природних систем, та мають за мету запобігання збідненню видового, популяційного та екосистемногофіторізноманіття, спрощення структури фітоценозів, підтримку чисельності, щільності і життєвості популяцій раритетних видів флори.

Список використаних джерел:
1. Літопис природи Національного природного парку «Верховинський». (2019 рік) Том VII. за заг.ред.. М. М. Нечай. Верхній Ясенів, Національний природній парк «Верховинський». 2019.500 с.
2. Чорней І.І., Буджак В.В. Нове місцезнаходження раритетних видів флори у Чивчинських горах (Українські Карпати).Український ботанічний журнал. 2015. С. 60
3. Собко В. Г. Стежинами Червоної книги. 2 – ге вид., допов. Урожай, 2018. 280 с.

Шановний авторе! Скажіть будь ласка, які моніторингові роботи провадяться в НПП щодо стану флори і які заходи впроваджуються з охорони і збереження як типових так і раритених видів?

Що стосується моніторингових робіт то на території НПП проводяться: закладання ботанічних проблих площ, здійснення геооботанічних описів.
спосереження за фенологічнми фазами на фенологічних пунктах і фенологічних маршрутах, створення охоронних зон, щодо рідкісних видів рослин це створення природоохоронних рекомендації щодо збереження рідкісних видів флори.