Проценко А.А., Ушаков В.С. МЕТОДИ ВИХОВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ В ЗВО

Для виховання спеціальної витривалості застосовуються такі методи: метод безперервної вправи (рівномірний і перемінний); методи інтервальної перериваної вправи (інтервальний і повторний); змагальний метод; ігровий метод.
Рівномірний метод характеризується виконанням безперервної роботи з малою зміною інтенсивності, тривалістю від 15-30 хвилин до 1-3 години, тобто в діапазоні швидкості від звичайної ходьби до темпового кросового бігу і аналогічних по інтенсивності інших видів вправ. Цим методом розвивають аеробні здатності [2]. Рівномірний метод характеризується безперервним тривалим режимом роботи з рівномірною швидкістю. При цьому студент прагне зберегти задану швидкість, ритм, постійний темп, амплітуду рухів. Вправи виконуються з малою, середньою і максимальною інтенсивністю.
Перемінний метод відрізняється від рівномірного послідовним варіюванням навантаження в ході безперервної вправи (наприклад, бігу) шляхом спрямованої зміни швидкості, темпу, амплітуди рухів, характерною, наприклад, для спортивних і рухливих ігор, єдиноборств. У легкій атлетиці така робота називається «фартлек» (гра швидкостей). Змінний метод характеризується чергуванням інтенсивності зусиль. В одних випадках вправи виконуються легко, без напруги, в інших ‒ з підвищеною швидкістю, з великим фізичним зусиллям. Цей метод призначений для розвитку спеціальної та загальної витривалості, рекомендується для добре підготовлених спортсменів [1].
Інтервальний метод передбачає виконання вправ зі стандартним і змінним навантаженням і зі строго дозованими і заздалегідь запланованими інтервалами відпочинку. Інтервал відпочинку між вправами 1-3 хв. Таким чином, тренувальні дії відбуваються не стільки в момент виконання, скільки в період відпочинку. Такі навантаження здійснюють аеробно-анаеробний вплив на організм і ефективні для розвитку спеціальної витривалості.
Інтервальний метод полягає в дозованому повторному виконанні вправ невеликої тривалості, через строго певні інтервали відпочинку. Цей метод зазвичай використовується для розвитку спеціальної витривалості до якої-небудь певної роботи [1,2].
Повторний метод спрямований на розвиток швидкісної витривалості, полягає в повторному виконанні вправи з максимальною інтенсивністю і довільної тривалістю інтервалів відпочинку до необхідного ступеня відновлення організму [3].
Повторно-змінний метод полягає в повторенні роботи з певною змінною інтенсивністю через проміжки часу, протягом яких організм повністю відновлюється і спортсмен знову може виконати таку ж роботу. Цей метод застосовується перед початком заняття повторним методом, так як він легше переноситься, бо виконати заняття змінної інтенсивності простіше, ніж повторити її з максимальною інтенсивністю. Розвиває в основному аеробну продуктивність організму [1].
Коловий метод. Значні досягнення в області фізіології дозволяють правильно встановлювати тренувальні заняття, успішно планувати навчально-тренувальний процес. Одна з переваг цього методу ‒ можливість суворої індивідуалізації навантажень в залежності від віку. Круговий метод передбачає наявність комплексу ретельно підібраних простих вправ, що послідовно виконуються. Юні спортсмени переходять від однієї вправи до іншої, не відчуваючи сильного стомлення. Це досягається правильним чергуванням навантажень на різні групи м’язів, навантажень, найбільш відповідних можливостям і рівню підготовленості студентів [1,3].
Метод колового тренування передбачає виконання вправ, які впливають на різні м’язові групи і функціональні системи за типом безперервної і інтервальної роботи. Зазвичай в коло включається 6-10 вправ («станцій»), які студенти проходять від 1 до 3 разів.
Змагальний метод передбачає виконання вправ у формі змагань. Змагальний метод служить для перевірки результатів, досягнутих у результаті підготовки, для показу максимально можливих досягнень в умовах спортивної боротьби з суперниками.
Ігровий метод передбачає виконання рухових дій в умовах гри, в межах характерних для неї правил. Застосування ігрового методу забезпечує високу емоційність занять і пов’язане з рішенням в постійно мінливих ситуаціях різноманітних рухових, технічних, тактичних, психологічних завдань, що виникають в процесі гри. Контрольний метод полягає в однократному або повторному виконанні тестів для оцінки витривалості. Інтенсивність тренувальної роботи при розвитку спеціальної витривалості зростає з наближенням змагального періоду [1].
Використовуючи той чи інший метод для виховання витривалості, щоразу визначають конкретні параметри навантаження.
Список використаних джерел:
1. Лях, В. И. Выносливость: основы измерения и методики развития. Физическая культура в школе. 1998. № 1. С. 7-14.
2. Матвеев Л.П. Основы спортивной тренировки. М.: Физкультура и спорт,1977. 280 с.
3. Терещенко В. І. Методологічні основи спеціальної фізичної та технічної підготовки студентів за розділом «Легка атлетика»: навч. посіб. Ірпінь, 2016. 398 с.