Сільніченко О.Ю. Пономаренко В.І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ПРИ СКОЛІОЗІ

Виникнення сколіозу та розвиток сколіотичної хвороби слід вважати багатофакторним процесом та з точки зору біомеханіки – результатом взаємодії впливів, які порушують вертикальне положення хребта і пристосувальні реакції, спрямовані на підтримання вертикальної пози, а уміння кваліфіковано коригувати хід її протікання є важливою проблемою консервативного лікування насамперед засобами фізичної культури і спорту в період росту та формування скелету дитини. У системі заходів профілактики, лікування і реабілітації дітей нажаль продовжують переважати традиційні засоби лікувальної фізичної культури (ЛФК), такі як: гімнастичн ікомплекси вправ лікувальної і коригуючої спрямованості, фізичні вправи у водному середовищі і елементи способів плавання, корекції положенням і використання ортопедичних фіксуючих корсетів, використання масажу і фізіотерапевтичних процедур.
Стосовно складності проблеми, на думку багатьох авторитетних науковців, практиків, даних літературних джерел полягає насамперед у багатофакторності розуміння причин виникнення сколіозу та вибору найбільш ефективних засобів і форм його лікування і реабілітації.
Метою нашої роботи є ознайомлення суспільства з характеристиками захворювання, показання та протипоказання застосування фізичних вправ, профілактика сколіозу.
Сколіоз – це важка прогресуюча патологія хребта, яка характеризується викривленням його у фронтальній площині, що супроводжується поворотом хребців навколо вертикальної осі в бік опуклості (торсією). За законом рівноваги, організм, який прагне зберегти вертикальне положення, реагує утвореннямкомпенсаційнихвикривлень, спрямованих в бік, протилежний первинному вигину. Повна компенсація викривлення самостійно відбувається тільки в 30% випадків. При розвинутому сколіозі виявляють значні структурні зміни в ділянці хребта, тазу і навіть черепа. Це призводить не тільки до деформації постави, але й до порушення функцій органів грудної клітки, насамперед легень, а в особливо тяжких випадках, також і серця.
Аналізуючи останні дослідження і публікації, ми виявили, що у профілактиці сколіозів головним діючим чинником є фізичні вправи. Необхідність їх застосування зумовлюється багатостороннім впливом на організм. Насамперед, вони підвищують загальний тонус організму, активізують діяльність центральної нервової, серцево-судинної, дихальної та інших систем, стимулюють обмінні процеси, забезпечують перерозподіл м'язового напруження, зміцнення м'язів, створення м'язового корсету.
Лікування сколіозів комплексне. Разом із загальнотерапевтичними, гігієнічними засобами, ортопедичними методами лікування застосовують засоби фізичної реабілітації: ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію.
Недостатня ефективність загальновизнаних методик функціональної реабілітації хворих на сколіоз, зокрема при прогресуючих його формах, обґрунтовують потребу в пошуку нових доступних методик його корекції.
Підсумовуючи вище сказане слід додати, щосколіоз поряді з іншими захворюваннями є ще одним свідченням того, що потрібно вести здоровий спосіб життя. Адже саме здоровий раціонально виважений спосіб життя може гарантувати людству виживання. Адже рівень смертності на планеті невпинно зростає, а народжуваність залишає бажати кращого.

Список викориистанихджерел:
1. Кашуба В.А. Біомеханіка осанки. Київ: Олімпійська література, 2003. 279 с.
2. Медична реабілітація./за ред. В.А. Епифанова. М.: МЕДпресс-інформ, 2005. – С. 161-236.
3. Довідник з дитячої лікувальної фізкультури. / за ред. М.И. Фонарьова. Л.: Медицина, 1983. 360 с.